У черговому випуску авторської програми «Право знати» на Українському радіо. Херсон від 12 жовтня заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко, продовжуючи тему аліментів, приділила увагу питанням розміру аліментів на дитину, припинення права на аліменти, а також відповідальності за несплату аліментів на дітей.
Більш детально ви дізнаєтеся, прослухавши/завантаживши програму або перейшовши далі по тексту.
Розмір аліментів на дитину (має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини):
- мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
- мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно: той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Відповідальність за прострочення сплати аліментів.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
До неплатників аліментів застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.
Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
- виїзду за межі України;
- керування транспортними засобами;
- користування зброєю;
- полювання.
Також боржник з аліментів не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто, той із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.
Фінансові санкції:
закони передбачають накладення штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:
- понад 1 рік – 20%;
- понад 2 роки – 30%;
- понад 3 роки – 50%.
Адміністративна відповідальність (передбачена ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення):
несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.
Кримінальна відповідальність (передбачена ст. 164 Кримінального кодексу України):
- злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років;
- те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за даний злочин, – карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк від 2 до 3 років.
