назад

«Право знати»: що таке шлюб?

Радіослухачі Херсонщини вже звикли, що у них є чудова нагода отримати юридичну консультацію: авторська програма Олени Іпатенко «Право знати» виходить на Українському радіо. Херсон щосуботи і допомагає вирішити правові питання, які стосуються різних галузей права.
Хто має право укладати шлюб і хто не може перебувати у шлюбі; який порядок реєстрації шлюбу та що не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя –  цим на перший погляд простим питанням, пов´язаним із  сімейними правовідносинами,  був присвячений ефір.

Але є багато нюансів, про які ви дізнаєтеся, лише прослухавши/завантаживши програму або перейшовши далі по тексту.

Найважливіші питання шлюбних і сімейних відносин регулюються законом – Сімейним кодексом, який визначає поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Присутність нареченого та нареченої в момент державної реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою, державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя, але не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя відповідно до Сімейного кодексу України:

  • проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу;
  • релігійний обряд шлюбу (за винятком, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів ДРАЦСу.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. За заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Хто не може перебувати у шлюбі між собою: 

  • особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
  • рідні брат і сестра, які мають одного або обох спільних батьків;
  • двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між ними може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення). Також за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним);
  • особи, які вже перебувають у шлюбі (жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу).

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Засвідчується свідоцтвом про шлюб.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто або за наявності поважних причин – нотаріально посвідчена заява подається їх представниками з нотаріально посвідченою довіреністю до будь-якого органу ДРАЦСу за їхнім вибором.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Наречені зобов’язані повідомити один одного про стан свого здоров’я. Приховування відомостей про стан здоров’я одним із наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.

Шлюб реєструється:

  • після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу;
  • раніше одного місяця за дозволом керівника органу ДРАЦСу за наявності поважних причин
  • у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.

Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Місце реєстрації шлюбу
Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.

За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатися.

Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

Наступна  програма вийде в ефір 21 вересня і продовжить цикл передач, присвячених питанням сімейного права.

Якщо виникли правові питання – телефонуйте до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103
(цілодобово, безкоштовно в межах України), де можна отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення.

Також ви можете звернутися до місцевих центрів з надання БВПД у Херсонській області або підпорядкованих їм бюро правової допомоги.

Разом з тим корисну, а головне – актуальну інформацію у вигляді правових консультацій можна також знайти в базі правових консультацій WikiLegalAid, яка працює за принципом Вікіпедії, є безкоштовною і у вільному доступі в мережі Інтернет або на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області.