назад

Захист прав осіб з обмеженими можливостями

5 травня міжнародна спільнота відзначає День боротьби за права осіб з інвалідністю.

В усьому світі приділяється велика увага тому, аби люди з інвалідністю не зазнавали дискримінації. Україна також взяла на себе зобов’язання забезпечувати й заохочувати повну реалізацію прав й основоположних свобод всіма особами з інвалідністю без будь-якої дискримінації.

Мова йде про Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї, що набрали чинності 6 березня 2010 року.

Конвенція про права осіб з інвалідністю не є першим міжнародним документом з прав людини, що гарантує таким особам рівні з усіма іншими громадянами можливості. Проте, на відміну від попередніх документів, вона передбачає для осіб з інвалідністю значно вищий рівень захисту, оскільки детально визначає всі права, якими вони можуть користуватися.

За офіційними даними в Україні бальше 2 млн 600 тис. осіб з інвалідністю, тобто більше 6% населення країни.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто, не існує якихось особливих чи окремих прав для осіб з обмеженими можливостями. Права людини в кожного однакові, питання лише в перешкодах на шляху до їхньої реалізації.

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави, що полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Юристи підкреслюють, не існує якихось особливих чи окремих прав для осіб з обмеженими можливостями. Права людини в кожного однакові, питання лише в перешкодах на шляху до їхньої реалізації.

Держава здійснює соціальний захист осіб з інвалідністю, надає пенсію, державну допомогу, пільги тощо. Якщо особі з інвалідністю створені перешкоди для здійснення нею своїх прав, свобод чи законних інтересів або по відношенню до неї наявні будь-які прояви дискримінації за ознакою інвалідності, то відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» особа з інвалідністю, як і будь-який громадянин, може подати скаргу на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування або іншого суб’єкта у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі. Така скарга подається протягом одного місяця з дня виявлення порушення права, але не пізніше одного року.

Такі звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а якщо звернення не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо ви не отримали відповідь у визначений законом строк, ви можете скаржитись на ненадання інформації.

В Україні близько 120 діючих Всеукраїнських громадських організацій, які представляють інтереси різних категорій осіб з інвалідніістю, здійснюють контроль за дотриманням їхніх прав.

Ще одним позасудовим засобом вирішення проблеми, пов’язаної з порушенням прав свобод або законних інтересів особи з інвалідністю, є можливість звернення до Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю. Відповідно до Положення про Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, Урядовий уповноважений відповідно до покладених на нього завдань звертається в установленому порядку до державних органів, у тому числі правоохоронних, з питань усунення порушень прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та запобігання їх повторному вчиненню;

В разі відсутності вищого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням, особа може звернутись безпосередньо до суду.

Що стосується судових витрат, то Законом України «Про судовий збір» передбачено звільнення осіб з інвалідністю I та II груп, законних представників дітей-інвалідів і недієздатних осіб з інвалідністю I та II груп від сплати судового збору.

Також, якщо особа з інвалідністю є малозабезпеченою, тобто її дохід на місяць не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, що наразі складає 3276 грн. вона має право звернутись до Центру або Бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання допомоги в складанні документів процесуального характеру, захисту або здійсненні представництва інтересів в суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування або перед іншими особами.

Відсутність дискримінації осіб з інвалідністю є показником високої правової культури і побудови розвиненої правової держави, до чого й прагне наше суспільство.