До Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка місцева жителька, із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги із складення позову про стягнення аліментів з чоловіка на утримання неповнолітньої дитини та дружини, яка доглядає за дитиною з інвалідністю.
Клієнтка є внутрішньо переміщеною особою, з 2000 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, від якого має неповнолітню дитину 2004 року народження з наявним діагнозом синдром Дауна. Оскільки, дитина потребує постійного догляду, жінка позбавлена можливості працювати та забезпечувати себе та свою дитину належним чином. Єдиними джерелами доходу є державна соціальна допомога та допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.
Так, наказом Маріупольського місцевого центру від 01.07.2019 №1440 для представництва інтересів клієнтки в суді було уповноважено начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Вікторію Афоніну.
Ознайомившись з документами та переконавшись у наявності підстав для звернення до суду, фахівчиня центру склала позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з інвалідністю, у розмірі ¼ частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку чоловіка всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікуванням нею.
Під час судового розгляду суд отримав відзив на позовну заяву клієнтки, в якому чоловік просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що жінкою не надано доказів спільного проживання з дитиною та що дитина знаходиться на її утриманні. Також зазначив, що працює слюсарем-ремонтником, та не спроможний надавати матеріальне утримання 1/6 частини заробітку, оскільки йому не буде навіть залишатись прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи. Крім того, він перебуває на «Д» обліку, а жінка працює та отримує дохід, та дитина не потребує постійного стороннього догляду.
В свою чергу жінка разом з фахівчінею центру підтримали позовні вимоги.
Проаналізувавши усі матеріали справи, та врахувавши докази надані матір’ю хворої дитини, суд встановив факт неспроможності дитини обходитись без постійного стороннього догляду, чоловік отримує регулярну заробітну плату, а отже має можливість надавати матеріальну допомогу колишній дружині та своїй дитині.
Тому, врахувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги жінки про стягнення аліментів на дитину у розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги щодо стягнення аліментів на дружину протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею, – частково: у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку та доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позову.
Тож, за допомогою фахівчині Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги жінка домоглася отримання аліментів на себе та утримання неповнолітньої дитини з інвалідністю
За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями звертайтесь до центрів з надання безоплатної правової допомоги. Адреси та телефони центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги можна дізнатись, зателефонувавши на Всеукраїнську гарячу лінію правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).
