назад

Домашнє насильство – це злочин. Усе більше українців усвідомлюють, що це не «сімейна справа», що від кривдника треба захищатися. За 10 місяців цього року до системи безоплатної правової допомоги звернулися 1 670 постраждалих від домашнього насильства, яким був потрібен захист або представництво у суді чи допомога у складенні позовних заяв та інших документів. Це майже на третину більше, ніж за весь минулий рік.

Можливість правового захисту від домашніх кривдників

«Кожна третя особа, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, звертається за допомогою щодо складання заяв про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Багато звернень щодо представництва інтересів у кримінальних та адміністративних справах, розірвання шлюбу та поділу майна. Часто також постраждалі особи звертаються щодо стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав», – говорить перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.

З 7 січня 2018 року, коли набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статті, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо три роки тому до системи БПД звернулася 241 така особа, то у 2019-му – втричі більше, 790. Минулого року правова допомога була надана 1 177 постраждалим від домашнього насильства. А за січень-жовтень цього року – 1 670 особам.

«Збільшення кількості звернень до системи БПД свідчить про підвищення правової обізнаності українців. Певною мірою це результат величезної правопросвітницької роботи працівників центрів та бюро. Своєрідною рекламою є також значна кількість успішних кейсів, в яких юристи та адвокати, які співпрацюють із системою БПД, змогли відстояти права постраждалих від домашнього насильства», – говорить заступниця директора Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Маньківська.

Які є способи захисту від домашнього кривдника? Яка відповідальність за вчинення домашнього насильства? У чому різниця між терміновим заборонним та обмежувальним приписом? Як розпізнати та припинити психологічне насильство в родині? Відповіді на ці та інші запитання, пов’язані з домашнім насильством, працівники системи БПД надають під час правопросвітницьких заходів. Цього року було вже проведено 970 таких заходів, під час яких охоплено понад 150 тис. осіб.

Інтерактивне тренінгове заняття на тему «Розірви коло насилля» для студентів першого курсу Кременчуцького фахового коледжу транспортної інфраструктури та технологій. Провела юристка Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Альона Макаренко.

Традиційно в межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» система безоплатної правової допомоги проводить інформаційні кампанії. Так, цього року були розроблені інформаційні матеріали про право осіб, постраждалих від домашнього насильства, для розміщення у притулках для постраждалих, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрах соціального обслуговування тощо. Плакати та буклети було надруковано за підтримки Проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні» (COVAW).

По всій Україні розміщені сітілайти та бігборди щодо протидії домашньому насильству. На теле- та радіоканалах, у соціальних мережах та інших каналах комунікацій транслюється соціальний ролик щодо надання безоплатної правової допомоги постраждалим від домашнього насильства.

«Якщо порівнювати статистику звернень постраждалих від домашнього насильства до поліції та до системи безоплатної правової допомоги, на жаль, різниця у десятки разів. Фактично, такі люди викликають поліцію у критичних ситуаціях, але не знають, як далі боротися за свої права. Тож у цій інформаційній кампанії для системи БПД важливо насамперед показати, що ми поруч. Що перш ніж зважитися на кардинальні дії – можна порадитися. Дізнатися, що пропонує законодавство, чи вдалося іншим вирішити аналогічну проблему і як краще вчинити конкретній людині. Й звісно, ми поруч на етапі судового захисту прав постраждалих», – зазначає начальниця управління комунікацій Координаційного центру з надання правової допомоги Фаїна Козирєва.

Про судову практику та роль адвоката

«Підвищення правової обізнаності людей дуже добре може вплинути на результати розгляду справ щодо домашнього насильства, як адміністративних, так і кримінальних. Наприклад, за дослідженням судової практики, яку я провела, лише у 10-12% кримінальних справ інтереси постраждалих від домашнього насильства представляють адвокати, тоді як вдвічі більше кривдників мають захисників. Як результат, багато постраждалих практично залишаються без допомоги правників», – розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області Наталія Радушинська.

Наталія Радушинська

Судова практика за цією категорією справ активно напрацьовується. Українські суди приймають рішення про адміністративні та кримінальні покарання для тих, хто застосовує насильство проти членів своїх родин. Проте права постраждалих можна було б захищати набагато якісніше, якби вони більш масово користувалися послугами адвокатів.

«У справах щодо домашнього насильства дуже рідко заявляються цивільні позови про відшкодування шкоди, не завжди визнаються потерпілими діти-свідки насильства, нікому заявляти клопотання до суду про застосування обмежувальних заходів щодо кривдника та направлення останнього для проходження Програми для кривдників. Майже 60% кримінальних справ закриваються за угодами про примирення, які абсолютно не відповідають інтересам потерпілих. У кінцевому результаті кривдник фактично не несе адекватного його діям покарання, з ним не проводиться ніякої виховної роботи. Деякі кривдники за останні три роки вже мають три-чотири вироки за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство)», – розповідає Наталія Радушинська.

Серед клієнтів, які є постраждалими від домашнього насильства, 30% після вирішення їхнього питання звертаються повторно, вже з іншою правовою проблемою. Як правило, у постраждалих від домашнього насильства існує низка супутніх правових питань.

«У більшості сімей, що стикнулись із домашнім насильством, вирішення проблеми не завершується на етапі отримання обмежувального припису чи притягнення кривдника до адміністративної відповідальності. Після припинення насильства необхідно вирішити питання щодо розлучення, визначення місця проживання дитини, отримання аліментів або, наприклад, розподілу майна для подальшого окремого проживання», – говорить Олена Маньківська.

Кімната у Вижницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де постраждалі від домашнього насильства можуть поспілкуватися з юристом і психологом та отримати комплексну підтримку і допомогу. Кімнату облаштували завдяки співпраці місцевого центру з громадською організацією «Волонтери Вижниці»

Страждають як жінки, так і чоловіки

Навколо проблеми домашнього насильства існує багато стереотипів. Коли говорять про це явище, у багатьох постає перед очима картинка – жінка з дитиною потребує захисту від чоловіка-кривдника. Але постраждалою особою, так само як і кривдником, можуть бути як жінки, так і чоловіки.

«Серед звернень клієнтів, які є постраждалими від домашнього насильства, від 5 до 10% надходять від чоловіків, переважно – похилого віку. За аналізом судової практики, домашнє насильство щодо чоловіків вчиняють у більшості самі ж чоловіки – син, батько, брат. Чоловіки найчастіше заявляють про вчинення щодо них економічного та психологічного насильства, коли їх словесно ображають, відбирають кошти, позбавляють житла та піклування», – розповідає Наталія Радушинська.

У центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги є позитивні кейси, де постраждалими від домашнього насильства були чоловіки. Наприклад, до Правобережного київського місцевого центру з надання БВПД звернувся чоловік, якій скаржився на домашнє насильство з боку брата, з яким він прожив разом. Брат не дозволяв чоловікові вільно користуватися квартирою, постійно конфліктував, ображав його, принижував. У цій ситуації адвокат, який співпрацює із системою БПД, допоміг відстояти права постраждалого в суді та надалі визначити порядок користування квартирою.

Як довести факт насильства

Домашнє насильство – проблема, яку інколи складно розпізнати. Адже фізичне, сексуальне, психологічне, економічне насильство однієї людини над іншою у сімейних відносинах може мати приховані форми.

«Психологічне та економічне насильство в багатьох сім’ях ховається за масками псевдолюбові, виховання, турботи. У таких справах дуже важко зібрати докази щодо кривдника, адже він вміло маскується на публіці під турботливу людину. Наприклад, чоловік наодинці знущається з дружини, доводячи її до істеричного стану. Коли вдається вивести жінку з рівноваги, кривдник насолоджується і вдягає шкуру невинного ягняти. Буває так, що поліцейські, приїхавши на виклик, не можуть відразу розрізнити, хто кривдник, адже бачать спокійного чоловіка та жінку в істериці», – говорить Наталія Радушинська.

Юристи стверджують, що дуже часто основною проблемою при наданні правової допомоги є брак доказів, що підтверджують вчинення насильства. Одних слів постраждалої сторони буває недостатньо. Такими доказати можуть бути покази сусідів, фото, відео, аудіозаписи, скриншоти повідомлень у месенджерах тощо.

«Із власної практики можу зазначити, що як поліція, так і суд приймають належні докази, що підтверджують факт вчинення домашнього насильства, та читають листування, дивляться відео, прослуховують аудіозаписи. Головне, щоб ці докази було отримані належним чином», – розповідає Олена Маньківська.

Допомога – онлайн та телефоном

Украй важливо, щоб люди вміли розпізнавати домашнє насильство, знали, яких форм воно буває, та чітко розуміли алгоритм дій – що робити, куди звернутися за допомогою.

Отримати безоплатну правову допомогу можна дистанційно:

  • зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103
  • у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/
  • потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайн-консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot
  • скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR , або завантажити мобільний застосунок «Твоє право» за посиланням https://bit.ly/3iorbkE
  • у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html
  • правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі WikiLegalAid http://wiki.legalaid.gov.ua.

Також у рамках співпраці з гарячою лінією 15-47 з попередження домашнього насильства з лютого 2020 року по 31 жовтня 2021 року фахівці контактного центру системи БПД перенаправили 557 осіб для отримання кваліфікованої психологічної чи інших видів допомоги. Крім цього, за цей час оператори контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103 прийняли 162 телефонних звернення від осіб, перенаправлених із гарячої лінії 15-47.

«Здебільшого питання стосувались притягнення кривдника до відповідальності, звернення до правоохоронних органів у зв’язку зі вчиненням домашнього насильства, отримання безоплатної правової допомоги, видачі обмежувального припису та винесення термінового заборонного припису. Багато запитань також щодо зняття з реєстрації місця проживання, оскарження діяльності правоохоронних органів», – розповідає начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру Наталія Марчук.

Фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Ольга Салоїд розповідає студентській молоді Кропивницького, які послуги надають центри та бюро правової допомоги та як отримати допомогу у межах циклу заходів щодо протидії домашньому насильству. Такі зустрічі зі студентами проводяться у співпраці з патрульною поліцією у Кіровоградській області.

За справедливістю – до системи БПД

За вчинення домашнього насильства в Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Якщо особа вперше вчинила домашнє насильство, але не було заподіяно тілесних ушкоджень, то вона нестиме адміністративну відповідальність. Якщо порушення продовжуються і надалі, то, відповідно, порушується кримінальне провадження.

«На практиці далеко не кожен виклик поліції за фактом вчинення домашнього насильства завершується складанням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення або термінового заборонного припису», – зазначає Наталія Радушинська.

Та вже під час порушення адміністративної справи постраждалі від домашнього насильства можуть отримати безоплатну вторинну правову допомогу. Для цього необхідно звернутись до найближчого центру чи бюро правової допомоги (адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/) із заявою та документами, що підтверджують належність особи до суб’єктів права на БВПД. Такими документами можуть бути, зокрема:

  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством;
  • талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС;
  • копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з насильством;
  • копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції термінового заборонного припису.