назад

Формулювання причин звільнення з роботи є важливим аспектом при подальшому працевлаштуванні

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД звернулася жінка з проханням надати їй правову допомогу щодо зміни формулювання причин звільнення та внесення змін до наказу про звільнення.

Правову допомогу надавала Наталія Цуцман, начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги.

Жінка працювала на підприємстві на посаді торгівельного агента. Дізнавшись, що в неї серйозна хвороба, яка потребує оперативного втручання та післяопераційного лікування, вона написала заяву на звільнення з посади за згодою сторін (ч.1 ст. 36 КЗпП України) та надіслала її на внутрішню електронну адресу підприємства. Також дану заяву вона надіслала рекомендованим листом на поштову адресу з заявою про видачу трудової книжки та листами непрацездатності, які підтверджували, те що вона не перебувала на робочому місці з поважних причин.

Коли жінка отримала трудову книжку, то дізналась, що вона була звільнена з займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Звісно вона була незгодна з ініціативою директора підприємства про звільнення її з займаної посади по статті (п. 4 ст. 40 КЗпП України), адже вона завжди працювала сумлінно та професійно, до дисциплінарної відповідальності ніколи раніше не притягувалася. З розпорядженням про звільнення з роботи не була ознайомлена, причина її звільнення в майбутньому може призвести до того, що вона не зможе влаштуватися на роботу.

Наталія Цуцман, фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання БВПД, узгодивши правову позицію з клієнткою, підготувала та подала до суду позовну заяву про зміну формулювання причин звільнення та внесення змін до наказу про звільнення.

Ленінський районний суд міста Кіровограда позовні вимоги задовольнив повністю, зобов’язавши підприємство внести зміни до наказу щодо формулювання причини звільнення, вказавши причиною звільнення ч.1 ст.36 КЗпП України («за згодою сторін»).