назад

Проаналізувати тенденції, виклики та ризики. Знайти напрями зростання та цінний регіональний досвід. Визначити перспективи та пріоритети. Сфокусувати команду на результат. Такі завдання стратегічної сесії системи безоплатної правової допомоги, яка відбулася 27-29 вересня у Запоріжжі. Вона стала черговим етапом у процесі стратегування, який розпочався ще в травні цього року. Захід відбувся за експертної підтримки, забезпеченої Програмою розвитку ООН.

Процес змін завжди складний, потребує гнучкості, перерозподілу зусиль та ресурсів. Тому важливо ключові напрями розвитку визначати спільно, базуючись на місії, баченні та цінностях.

«Рух за інерцією неприйнятний для системи надання безоплатної правової допомоги. Ми повинні мати чіткий план розвитку й розуміти, куди рухаємося. Постійний аналіз наших досягнень, викликів і можливостей з урахуванням кращого світового досвіду мають стати ключем до адаптації системи БПД до сучасного оточення», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Олександр Баранов наголосив, що під час стратегічної сесії команда повинна чітко визначити, які проблеми наявні зараз, які виклики можуть постати перед системою БПД у майбутньому, що ми можемо і повинні змінити у своїй роботі.

Просувати суспільні інтереси

Ключове завдання системи БПД, закріплене в її місії — це захист прав людини. Шляхом для досягнення мети є забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот.

Такий фокус у діяльності повністю корелюється з підходом, заснованим на правах людини (ППЛ). Детальніше з ППЛ учасників стратегічної сесії ознайомив Максим Ключар, експерт з демократичного урядування ПРООН.

Підхід у плануванні та діяльності, що базується на правах людини, є одним із ключових у діяльності міжнародних організацій. Уперше сформульований ООН на міждержавному рівні у 2003 році, ППЛ знайшов свій розвиток та практичне застосування у данській моделі 2012 року.

«Фокусом є дотримання прав людини і підвищення потенціалу такі права захищати», — зазначив Максим Ключар.

Для громадян важливо розуміти свої права, мати можливість їх формулювати, а також звертатися за відновленням порушених прав.

Завданням державного апарату є повага до прав громадян, захист цих прав та допомога у їх реалізації.

Серед ключових принципів, на яких організаціям варто базувати свій розвиток, експерт назвав недискримінаційність, участь та залучення, прозорість та підзвітність.

Учасники стратегічної сесії за участі експерта навели конкретні приклади застосування цих принципів при наданні безоплатної правової допомоги.

Побачити нові можливості

На першому етапі управлінська команда активно дискутувала над тими глобальними проблемами, які на сьогодні стримують розвиток системи БПД.

З урахуванням різних регіональних практик та тенденцій у правовому полі сформовано дерево проблем та виокремлені ключові кластери питань, які мають стати напрямами зростання. Серед них — формування стратегічних пріоритетів як дієвого механізму, спільного їх розуміння на усіх рівнях системи. Крім того, увага зосереджена на розбудові інституційної спроможності, уніфікації процесів та процедур, що дасть змогу автоматизувати процеси. Окремим наголосом стало прийняття рішень на основі даних (доказів) на усіх рівнях.

Не оминули увагою і питання іміджу системи, зовнішніх та внутрішніх чинників його формування.

«Для системи БПД імідж — це не самоціль, це позитивний результат якості нашої роботи, насамперед у захисті та відстоюванні прав найбільш незахищених громадян. Аби сформувати суспільну довіру та створити своєрідний ажіотаж щодо вирішення життєвих проблем у правовий спосіб, ми повинні показати, що такі проблеми справді успішно вирішуємо», — зазначила перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.

Важливим у цьому контексті є питання розвитку персоналу, оцінювання результатів роботи працівників та системне навчання.

Не остання черга у переліку пріоритетів і у співпраці з адвокатами та іншими партнерами, які залучаються до надання безоплатної правової допомоги.

Така чітка рамка стала основою для розроблення пропозицій щодо стратегічних цілей та механізмів їх реалізації.

Чи не найбільше уваги команда приділила питанню розвитку інституційної спроможності системи БПД. Наразі були визначені ті вектори в управлінні внутрішніми процесами, завдяки яким система зможе більш ефективно забезпечувати виконання своїх функцій.

«Своє відображення у стратегії повинен знайти розвиток ефективної внутрішньої комунікації та корпоративної культури. Центри та бюро правової допомоги мають стати комфортним простором, у якому і клієнти і працівники відчували б повагу та довіру», — зазначив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Торкнулися й питання зовнішніх викликів, наприклад, децентралізації та змін у правовому полі.

Особливий наголос зроблений на дотриманні прав людини у кримінальному провадженні, насамперед права на захист та належне поводження.

Крім того, тематичними пріоритетами стали питання мережі точок доступу до правової допомоги, моніторингу правових проблем громад, напрямів правопросвітницької діяльності, шляхів підвищення обізнаності громадян про правові інструменти захисту своїх прав, інноваційні підходи у функціонуванні системи БПД тощо.

Розробити інноваційні інструменти

Сучасний світ інформаційних технологій вимагає розвитку електронних сервісів. Йдеться як про автоматизацію процесів у системі, так і про діджиталізацію правових послуг.

Оксана Гречко, спеціалістка з місцевого врядування та прозорості ПРООН, коротко презентувала цифрові рішення для надання правової допомоги. Зокрема, був представлений проєкт «Права людини для України», компонентом якого є ініціатива щодо цифрових рішень для покращення доступу до правової допомоги. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Данії та має на меті зміцнювати процеси інклюзивності та сталого людського розвитку в Україні та надалі сприяти демократичним змінам у країні, фокусуючись на правах людини та доступі до правосуддя для всіх.

Експертка визначила такі критерії оцінювання правових послуг для подальшої цифровізації: запитуваність; цифрова адаптивність; сталість; регламентованість цифровізації.

«На відміну від адміністративних чи соціальних, правові послуги є більш складними, варіативними та комплексними, а також значною мірою персоніфікованими. Тож перевести їх в електронний формат видається досить складним завданням, і далеко не всі послуги підлягають цифровізації», — підбила підсумки Оксана Гречко.

У межах проєкту ПРООН у червні цього року проводилися фокус-групові опитування та глибинні інтерв’ю з представниками соціально вразливих груп населення.

Аналізувалися актуальні правові послуги для 3-х ключових груп: людей з інвалідністю; мешканців віддалених сільських районів; осіб, які постраждали від анексії Криму та конфлікту на сході України. Крім власне потреб у правових послугах, респондентам ставилися питання щодо використання ними інформаційно-комунікаційних технологій.

Результати та рекомендації соціологічного дослідження представив команді БПД Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Наразі окремі висновки важливі під час планування діджиталізації правових послуг системи БПД. Наприклад, ідеться про більший акцент на візуальному контакті та пошуку інформації у тематичних групах Facebook мешканцями віддалених регіонів, критичне ставлення до телефонних правових консультацій осіб з інвалідністю тощо.

Сформувати план дій

Комплексні проблеми не мають простих рішень. Розроблені у групах варіанти досягнення стратегічних пріоритетів та вирішення дерева проблем були представлені на загальне обговорення.

Команда змогла доповнити запропоновані вектори змін та механізми їх досягнення, визначити ключові для системи фокуси. Найскладніше при формулюванні шляхів розвитку стало не зациклюватися на операційних проблемах, а також досягти консенсусу за наявності різної управлінської практики.

 «Обмін ідеями, досвідом та успішними управлінським рішеннями між директорам різних регіонів позитивно впливає на планування та дає змогу подивитись на проблемні питання з іншого боку, знайти нестандартні механізми для їх вирішення. Планування концепцій розвитку системи з урахуванням набутого досвіду, на мою думку, є позитивним для подальшого розвитку системи», — зазначив директор Регіонального центру з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях Павло Наливайко.

Фінальним акордом стало питання формування дієвої дорожньої карти розвитку системи БПД на найближчі роки.

Нагадаємо, у травні цього року відбулася низка онлайн консультацій із директорами регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Метою обговорень стала побудова середньострокового плану розвитку системи БПД на 2021-2023 роки.

Водночас на основі сформованих пріоритетів потрібен динамічний документ, який би визначав етапи та індикатори змін. Відповідно, сформовані пріоритети потрібно ранжувати за важливістю, визначити відрізок часу на їх впровадження та узгодити з ресурсами. Для відстеження прогресу планується ретельно продумати набір індикаторів.

Залучити команду на усіх рівнях

Наступний етап – проведення стратегічних сесій із залученням команди місцевих центрів з надання БВПД. Проведення таких регіональних сесій надасть можливість  врахувати локальний контекст та досвід.

Кожен член команди долучиться до впровадження змін, а отже важливим є розуміння, які завдання стоять перед системою, перед центром, перед окремими фахівцями.

«Чесно та відкрито обмінюючись думками як про локальні проблеми системи БПД в окремих областях, так і про глобальні проблеми, вдалося виявити багато першопричин таких проблем та, що найголовніше, домовитися про оптимальні варіанти їх вирішення. Ці напрацювання є хорошим фундаментом для продовження стратегування в регіонах із широким залучення до цієї дискусії працівників системи БПД на місцевому рівні», — зазначив один із фасилітаторів, керівник київського правового клубу Pravokator Віталій Охріменко.

До участі у стратегічна сесіях будуть залучатися партнери системи БПД. Фасилітацію усіх стратегічних сесій забезпечують фахівці правових клубів Pravokator.