Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками (які існували, існують чи можуть існувати або припускатись), зазнає обмеження у визнанні реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі. Поняття дискримінації визначено ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України».
Що стосується дискримінації у сфері праці, зустрічаємо дискримінацію за ознакою статі або віку ще на етапі пошуку роботи. В мережі Інтернет натрапляємо на оголошення про прийом на роботу лише чоловіків або жінок певного віку. Роботодавець аргументує це специфікою роботи і не вважає це дискримінацією. Але кожна людина має право на працю із врахуванням своєї освіти та спеціалізації, навиків, стану здоров’я незалежно від віку та статі. Також жінок, які проходять співбесіду під час працевлаштування обурюють запитання роботодавця стосовно наявності дітей та планів на вагітність! Право на працю захищено Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення» та іншим національним законодавством.
Дискримінація за ознакою статі забороняється.
У трудових правовідносинах дискримінація може проявлятися у доступі жінок до роботи, нерівній оплаті праці, дискримінації працівників із сімейними обов’язками, сексуальні домагання.
Якщо роботодавець вчиняє дії, які порушують права особи на працю шляхом вчинення дискримінації стосовно неї, цей факт не потрібно замовчувати, а звертатися за допомогою до фахівців.
Особа, яка постраждала від дискримінації має право на відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди.
Для осіб, які порушили законодавство про запобігання та протидію дискримінації передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Ст. 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає норми, які не вважаються дискримінацією за ознакою статі:
- спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;
- обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
- різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
- особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
- позитивні дії.
Саме про ідентифікацію та механізм надання правової допомоги при ґендерній дискримінації йшла мова у Борщівській районній філії Тернопільського обласного центру зайнятості на засіданні жіночого клубу «Берегиня» за участю начальника Борщівського бюро правової допомоги Тетяни Кучіри.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
