назад
18.09.19

KLEPP: Київ став центром правових ідей та інновацій

П’ять команд – з України, Молдови, Грузії, Киргизстану та Аргентини. Шість днів роботи. Десятки креативних ідей, нестандартних думок, сміливих пропозицій, інноваційних рішень. Завершилася перша Київська практична програма посилення правової спроможності (KLEPP), яка реалізується Українською школою практичних знань у сфері доступу до правосуддя.

Протягом 13-18 вересня представники та представниці правових мереж України, Молдови, Грузії, Киргизстану та Аргентини ділилися досвідом надання правової допомоги. Дізнавалися про кращі практики у сфері захисту прав людини у цих п’яти країнах. Вчилися застосовувати дизайн-мислення для розробки дієвих рішень у сфері доступу до правосуддя.

Учасники та учасниці української команди розповіли про практики, що дали змогу розширити можливості доступу українців до правосуддя. Зокрема, довідково-інформаційну платформу правових консультації «WikiLegalAid», досвід системи БПД щодо допомоги адвоката в перші години затримання, правову допомогу в громадах та інше.

«З української системи БПД мені насамперед хотілося б перейняти досвід надання правової допомоги он-лайн. Особливо сподобалося, як організована робота дистанційних пунктів доступу до правової допомоги. Людина, яка мешкає у невеличному містечку або селі, може прийти у бібліотеку і отримати правову консультацію за допомогою скайп-зв’язку. Ми другий рік запроваджуємо «цифровий Казахстан», і у майбутньому також надаватимемо юридичні послуги он-лайн», – розповіла директорка громадського фонду «Людина, право, свобода» (Киргизстан) Ельміра Арапова.

«Система БПД України мені здалася новаторською. Наприклад, мережа параюристів. Ми б могли запровадити цей інститут у себе, в Аргентині. Могли б залучати параюристів для надання «швидкої» правової допомоги громадянам. А центри доступу до правосуддя потім, за потреби, надавали б цим людям вторинну правову допомогу», – поділилася своїми думками представниця Міністерства юстиції провінції Буенос-Айрес (Аргентина) Росаріо Марсела Санчес.

Учасники та учасниці команд з інших країн зацікавилися досвідом запровадження в Україні інструменту «peer review» для оцінки роботи юристів, а також роботою Комісії з експертно-правового аналізу.

«Українська система контролю якості надання правової допомоги заслуговує на увагу. Утворення мережі адвокатів-експертів для аналізу якості роботи своїх колег-адвокатів – гарна ідея. Так само і механізм «peer review» для оцінки якості роботи юристів, які працюють у системі БПД», – переконана адвокатка, членкиня громадської організації Стаття Конституції» (Грузія) Ана Гудадзе.

«Мені дуже сподобалося українське законодавство щодо безоплатної правової допомоги. Зокрема, положення про те, що вторинна допомога визначеним категоріям громадян може надаватися не більше 6 разів протягом року та не більше, ніж за шістьома дорученнями або наказами, виданими центрами БВПД, одночасно. У нас такого положення немає. Ми вже обговорили з колегами, що треба ініціювати зміни до нашого законодавства про правову допомогу», – розповів координатор територіального офісу National Legal Aid Council в Кишиневі (Молдова) Серджіу Кіруца.

Для української команди був цікавий практичний досвід закордонних колег щодо проектів, які планує впровадити найближчим часом система БПД.

«У молдовській системі БПД мені сподобалося те, що у них є електронний документообіг. Наприклад, особистий кабінет адвоката. Ми зараз «пілотуємо» цей проект. У Молдові люди не збирають самостійно довідки, що підтверджують право на отримання БВПД. Цим займаються фахівці системи БПД. З аргентинського досвіду мені було цікаво почути про те, що вони використовують для виїздів у віддалені населені пункти спеціальні автомобілі, де є юристи, психологи, працівники соціальної служби та інші фахівці. Тобто, надають людям комплексну допомогу», – зазначила директорка Запорізького місцевого центру з надання БВПД Ольга Бородіна.

Довідково. Комплексна програма KLEPP реалізована Українською школою практичних знань у сфері доступу до правосуддя (Ukrainian A2J School of Practice). Школа утворена відповідно до укладеного 21 травня 2019 року меморандуму, її засновниками стали Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги, ВБО «Українська фундація правової допомоги», ГС «Мережа правового розвитку», ГО «Асоціація юридичних клінік України». Управління школою здійснюється Радою засновників та Наглядовою радою Школи.

Українська школа практичних знань має на меті об’єднати зусилля у пошуку, дослідженні, систематизації та розповсюдженні кращих практик для забезпечення ефективного та всеохоплюючого доступу до правосуддя, налагодити широку взаємодію профільних національних і зарубіжних державних та недержавних інституцій. Школа функціонує з використанням експертних та технічних потужностей правових клубів PRAVOKATOR.

Партнери Школи — міжнародні та національні інституції, що на довгостроковій основі підтримують розбудову доступу до правосуддя в Україні. Підтримку у роботі Школи надають Офіс Ради Європи в Україні, Посольство США в Україні, Агентство США з міжнародного розвитку, Канадське бюро міжнародної освіти та Міжнародний фонд «Відродження».