назад

Мовний закон: роз’яснення юристів системи БПД в ефірі «Суспільного:Суми»

У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»  (далі – Закон) всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Про прийняття відповідного Закону, набуття чинності норми статті 30 Закону, запровадження штрафних санкцій, механізм реагування та про інші нововведення говорили в ефірі програми «Сьогодні. Головне» на «Суспільному:Суми» разом з юристом Сумського місцевого центру з надання БВПД Богданом Сюркало.

Юрист зазначив, що відповідно до Закону державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також у публічних заходах, рекламі та інших сферах. Крім того, Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Про новації

16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону про забезпечення функціонування української мови як державної та відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Зміни поширюються на:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичних осіб – підприємців;
  • інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів;
  • інтернет-магазини.

Споживач отримав право на обслуговування державною мовою за замовчуванням у супермаркеті, інтернет-магазині, кав’ярні, ресторані, в банку, аптеці, АЗС, спортзалі тощо. Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Тобто зміни стосуються магазинів, супермаркетів, закладів розважальної діяльності, закладів харчування та будь-яких інших закладів, що обслуговують споживачів. Разом з тим, дія Закону поширюється також на заклади, що надають освітні, соціальні послуги, здійснюють медичне обслуговування тощо.

 Про інтернет-представництва

Пунктом 6 статті 27 цього Закону визначено що Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Про штрафи

За порушення суб’єктами господарювання відповідних норм Законом передбачені штрафні санкції. Порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів встановлено статтею 57 Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Порушників не будуть одразу штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на сайті, мовний омбудсмен чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю, оголосити попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.

У разі повторного порушення (протягом року) складається протокол і тоді вже накладається штраф ‒ від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.

Згідно зі статтею 57 цього Закону штрафи накладатимуть не на персонал, а на суб’єктів господарювання. У разі порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30  Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті.

Про механізми реагування 

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно попросити про обслуговування державною мовою. У випадку відмови звернутись до керівництва закладу або на гарячу лінію установи. Якщо знову відмовили, зафіксувати факт відмови та дані суб’єкта господарювання й подати скаргу: до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адреса: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: скарга@мова-омбудсмен.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті https://mova-ombudsman.gov.ua

Відповідно до ст. 57 Закону за таке порушення Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й  оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта.

Про контроль

Мовних «комісарів» чи інших уповноважених осіб за дотриманням мовного законодавства Законом не передбачено, але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону. Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 56 Закону Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку, якщо надійшла скарга щодо порушення мовного закону (ч.3 ст.55 Закону), а також за власною ініціативою.

Про регулювання мовного питання у світі

(деталі на https://bit.ly/3svzBfR)

У країнах світу знати державну мову та говорити нею – обов’язок кожного, хто є корінним мешканцем, або приїхав жити, навчатися, працювати. В Естонії за незнання мови штрафують. Тих, хто за рік не вивчив державну мову, очікує штраф у розмірі 70 євро. У 2017 році у Латвії Центр державної мови оштрафував мера міста Даугавпілса Ріхардса Ейгімса за недостатні знання латиської мови. Перевірка показала, що мовні навички мера недостатні для виконання службових обов’язків. За недостатнє знання або невикористання державної мови у Латвії мінімально штрафують на 25 латів (50 доларів), максимально — на 200 латів (400 доларів). Грошова пеня нараховується й за продаж товарів без перекладу латиською мовою маркування, інструкцій, гарантійних документів/техпаспорта. У законі Литви “Про державну мову” закріплено обов’язок володіти литовською мовою для службовців, чиновників, поліцейських, установ зв’язку, транспорту, здоров’я і соціальної безпеки. У Польщі діє закон “Про польську мову”, яким захищається та популяризується у світі польська мова. Усі назви товарів і послуг, пропозицій, гарантійних умов мають надаватися виключно польською мовою. Закон про використання державної мови діє і у Франції. Лише французька мова обов’язкова для позначень, оголошень на вулицях і у громадському транспорті, інструкцій до товарів, реклами. До речі, парламент Киргизстану ще у 2012 році вирішив штрафувати держслужбовців за незнання державної мови.