До Мукачівського місцевого центру звернулася малозабезпечена особа Н. з проханням призначити їй адвоката для представництва її інтересів у справі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Центром було прийнято рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення начальнику відділу представництва Олесі Меренич.
Упродовж вивчення документів з’ясувалося, що клієнт Н., як законний представник, діє в інтересах неповнолітньої дитини, яка з лютого 2017 року є співвласником нерухомого майна. Свої вимоги мотивує тим, що її неповнолітня дитина та своячка Д. є співвласниками будинку, що підтверджується договором купівлі продажу та витягами про право власності. Однак після придбання будинку виявилося, що в ньому зареєстровані сторонні особи, які тривалий час не проживають у будинку, будь-яких домовленостей між сторонами щодо їх реєстрації в будинку не існує, також вони не являються членами сім’ї позивачів. Однак у добровільному порядку з будинку не виселяються, що робить неможливим проживання в будинку самих власників, а також створюють перешкоди у здійсненні ними права володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Крім того, реєстрація відповідачів у будинку створює незручності, додаткові витрати на його утримання, порушує право власника на вільне користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на вищевказані обставини, представник зібрала необхідний пакет документів та подала в інтересах Н. позовну заяву в порядку позовного провадження до Мукачівського міськрайонного суду, мотивуючи її тим, що у відповідності до ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 47597-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Разом з тим, представник одного з відповідачів П. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачі придбали будинок в лютому 2017 року, тому їм не може бути відомо про проживання чи відсутність відповідача з 2016 року. Зазначає, що дані твердження спростовуються квитанціями на оплату послуг за вивіз сміття та за послуги по газопостачанню за 2016 рік. Крім того посилається, що в червні 2016 року відповідач П. звертався до Мукачівського відділення поліції з приводу викрадення особистих речей з будинку, що підтверджується копією відповіді з Мукачівського районного відділення поліції ГУНП в Закарпатській області. Після придбання будинку у лютому 2017 року позивачі почали здійснювати йому перешкоди в користування його житлом. Зазначає, що в провадженні Мукачівського міськрайонного суду перебуває справа щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Враховуючи також той факт, що відповідач у будинку не проживає з поважних причин, просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, досліджуючи та перевіряючи зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку: право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Відповідно до договору купівлі-продажу від лютого 2017 року, право власності, в тому числі й усі правомочності, зокрема, право користування будинком перейшло від відповідачів та членів їх сім’ї до позивачів. Відповідачі не належать до числа осіб членів сім’ї власника, яким у розумінні ст. 405 ЦК України належить право користування житлом.
Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи, при цьому вичерпного переліку таких поважних причин законодавство не встановлює, у зв’язку з чим вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Зазначені обставини повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами, як це передбачено ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача П. вказує, що позивачі придбали будинок у лютому 2017 року, а тому їм не може бути відомо про проживання чи відсутність відповідача з 2016 року.
Довідка про відсутність відповідача П. за вказаною адресою видана компетентним органом (відповідною сільською радою), а не самим позивачем.
Таким чином, суд, вирішуючи питання, та врахувавши доводи представника позивача Олесі Меренич, встановив, що відповідачі не набули самостійного права на житло з підстав, передбачених законом, а тому втратили право на користування будинком у зв’язку зі зміною власника, оскільки до нового власника будинку, тобто до позивачів, не перейшло збереження права користування житлом колишніх власників (членів їх сім’ї), а тому позов про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, задовольнив повністю.
За правовою допомогою звертайтесь до фахівців Мукачівського центру з надання БВПД та бюро правової допомоги за адресами:
Мукачівський МЦ з надання БВПД, м.Мукачево, вул.Пушкіна, 30, моб.тел.: 095-831-15-74 та бюро правової допомоги юрисдикції Мукачівського МЦ
відділи: Берегівське бюро правової допомоги, м. Берегово, вул. Кошута, 1, тел.: 03141-4-20-01,
Свалявське бюро правової допомоги, м. Свалява, вул. Визволення, 1, тел.: 03133-2-42-29,
Іршавське бюро правової допомоги, м. Іршава, пл. Народна,1, тел.: 03144-2-32-80,
Воловецьке бюро правової допомоги, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 6, тел.: 03136-2-20-60.
