назад

П’ята річниця від дня заснування бюро правової допомоги: понад 75 тисяч звернень на Одещині за 5 років

Сьогодні вже п’ята річниця від дня заснування бюро правової допомоги. З впевненістю можна сказати, що бюро правової допомоги стали тією точкою доступу до БПД, яка надала можливість багатьом мешканцям віддалених куточків країни вирішити свої питання у правовий спосіб: вчасно, швидко та якісно.

Завітавши до будь-якого з бюро правової допомоги, громадяни можуть отримати правові консультації та роз’яснення (первинна правова допомога), а у випадках, коли питання потребує вирішення у судовому порядку, надається допомога у складанні процесуальних документів або у представництві інтересів у судах та інших органах (безоплатна вторинна правова допомога).

В Одеській області функціонує 25 бюро правової допомоги. З кожним роком обізнаність громадян про існування бюро та їх функції зростає: за п’ять років до бюро правової допомоги звернулися понад 75 тисяч осіб.

Перший місяць після відкриття основним нашим завданням стало налагодження стосунків з представниками місцевої влади, установами та організаціями на місцях, а також широке інформування мешканців, адже утворилася нова структура, а українці, як відомо з острахом ставляться до нових державних інституцій. Завдяки такій роботі за досить короткий проміжок часу бюро здобуло певний авторитет в громаді та стало важливою ланкою доступу до правосуддя, особливо це відчувається, коли здійснюється виїзд до віддаленого населеного пункту», – розповідає Вадим Почтар, начальник Іванівського бюро.

За п’ять років існування бюро зібрано скарбницю виграшних справ. Юристи не лише дають консультації та роз’яснення з правових питань, але й активно захищають порушені права клієнтів в суді.

Одними із найактуальніших питань, з якими звертаються до бюро, залишаються сімейні та спадкові спори, зокрема, стягнення аліментів на утримання дітей, позбавлення батьківських прав, визнання батьківства, визнання права власності на майно в порядку спадкування, зняття арешту з майна з метою прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним та інші.

Досить часто до бюро правової допомоги звертаються внутрішньо переміщені особи з питань, пов’язаних зі збройним конфліктом на Сході України. Це справи, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення , пенсійні справи, соціальні виплати , спадкові справи, стягнення моральної шкоди, внаслідок збройної агресії, питання, пов’язані з виконанням рішення суду і т.д.

Наприклад, до Третього одеського бюро правової допомоги звернулась жінка з проблемою, яка пов’язана неможливістю отримати допомогу від держави на утримання дитини, яка надається у випадку якщо один з батьків ухиляється від сплати аліментів. Батько дитини був відсутній в Єдиному реєстрі боржників, а сам він залишився проживати на окупованій території. Виконавча служба, на виконання якої перебувало рішення суду, припинила працювати через збройний конфлікт, усі документи були втрачені. Юристці вдалося в судовому порядку поновити втрачене виконавче провадження та отримати дублікат виконавчого листа. Батько дитини був внесений до Єдиного реєстру боржників, після чого жінка звернулась до управління соціального захисту населення за заявою про отримання допомоги.

Серце кожного бюро правової допомоги – це юристи, які там працюють. Їх професіоналізм та відданість справі сприяють посиленню захисту прав і свобод громадян та завоюванню їх довіри. У тісній співпраці з численними партнерами, фахівці постійно здійснюють виїзди у віддалені населені пункти, масштабні правопросвітницькі та інформаційні кампанії задля підвищення правової грамотності різних верств населення. Була налагоджена активна співпраця з сільськими, селищними, міськими радами, районними відділами пробації, бібліотеками, районними філіями центру зайнятості, закладами освіти.

Зміни у роботу бюро внесли також і карантинні обмеження, пов’язані з коронавірусом COVID-19, під час яких працівникам бюро довелося переходити на дистанційний прийом громадян, онлайн режим надання консультацій, обмежувати масові правопросвітницькі заходи та розробляти правові консультації у відеоформаті.

Наталія Заболотна, фахівчиня Захарівського бюро правової допомоги, зазначає:

Для мене особливе значення має напрямок правопросвітництва. Адже, говорячи відверто, наші люди мало знають про свої права, обов’язки та можливості, передусім це стосується жителів сільської місцевості. Найбільш актуальним це стало з відкриттям ринку землі: на виїзних прийомах ми спостерігаємо неабиякий інтерес селян саме в сфері земельних правовідносин».

Щоденна самовіддана робота заслуговує гідної відзнаки. Так, керівниця Любашівського бюро правової допомоги Світлана Жмурко за 5 років сумлінної праці виграла понад 100 судових справ та отримала перемогу у ІІІ Національній премії «Найкраща українка професії», організованій виданням “Super Lady magazine”, у номінації юрист.

Щоразу, коли я беруся за нову справу, переді мною постає непросте завдання – результат. Прагнучи допомогти іншим, я завжди роблю все можливе з юридичної точки зору, щоб клієнт залишився задоволений кінцевим результатом. Можливо, саме націленість на результат і є одним із секретів мого успіху», – коментує Світлана Жмурко.

Начальник Болградського бюро правової допомоги Віра Матанська зазначає:

Якщо на перших порах до нас ставилися з пересторогою, то тепер маємо авторитет. Органи місцевого самоврядування та інші установи до нас направляють клієнтів, запрошують на заходи, пропонують співпрацю».

Ренійське бюро правової допомоги налагодило ефективну співпрацю з партнерами, зокрема, Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Прикладом цьому є масштабні акції «16 днів проти насильства» або низка правопросвітницьких заходів до Дня захисту дітей.

Ольга Вуколова, очільниця Великомихайлівського бюро:

Для нас кожен клієнт є особливим, адже якщо він звернувся до нас – значить довіряє та розраховує на допомогу, і ми просто не маємо права цю довіру підірвати. Особисто мені емоційно важко працювати в справах, що стосуються захисту прав дітей. Адже нерідко коли батьки вирішують свої дорослі проблеми, вони просто забувають, що від їхньої поведінки залежить і доля дітей. Також делікатного підходу потребують жінки-жертви домашнього насильства, особливо які проживають в невеличких селах, де всі про всіх знають і в яких досить живучим є стереотип, що раз б’є – значить любить і якщо в сім’ї коїться насильство – винна дружина. Я вважаю, що в таких справах не можна мовчати, треба звертатися за допомогою».

На черзі вирішення нових завдань, пов’язаних з утворенням громад, інформуванням мешканців сіл про земельну реформу тощо. Робота триває…