назад

Підвищення фінансової грамотності громадян на Одещині

Протягом минуло тижня система БПД у співпраці з Національним банком України провела правопросвітницький тиждень на тему «Захист прав споживачів фінансових послуг».

Так, з метою підвищення фінансової грамотності громадян юристи Одеського місцевого центру з надання БВПД та бюро правової допомоги провели ряд заходів для безробітних, які перебувають на обліку в Суворовському та Березівському центрах зайнятості та для підоблікових Біляївського міськрайонного відділу центру пробації на тему: «Захист прав споживачів фінансових послуг».

«Найчастіше до нас звертаються з питанням стягнення банком заборгованості за кредитним договором, визнання кредитного договору недійсним, зняття арешту з зарплатної або пенсійної картки, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також зі скаргами на неправомірні дії колекторських компаній», – зазначили юристи Центру.

Юристка Третього одеського бюро правової допомоги Тетяна Дімова проінформувала присутніх як діяти, якщо турбують колектори.

«Колекторська діяльність не врегульована жодним законодавчим актом України, разом з тим вона прямо не заборонена. Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржника. Купуючи право вимоги у кредиторів, колектор фактично набуває статусу нового кредитора перед боржником, що дозволяє вносити певні корективи в зобов’язання сторін та як, правило, не на користь боржника. Якраз внесення змін до зобов’язань є одним із найбільш проблемних аспектів, оскільки колектори дуже часто збільшують розмір заборгованості в декілька разів за рахунок застосування неустойок (штрафів та пені)», – зазначили юристка.

Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій є договори, які укладаються між ними та банківською установою. Такими договорами можуть бути:

  • договір доручення – одна сторона зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії (стаття 1000 ЦК України);
  • договір відступлення права вимоги – передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (стаття 512 ЦК України);
  • договір факторингу – одна сторона передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатися виключно органами державної виконавчої служби на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та дотримання процедури, передбаченої законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, колекторська компанія має право звернутись до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і лише у випадку позитивного рішення звертатися до органів виконавчої служби з метою стягнення заборгованості. Однак колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості з причин небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутності доказової бази, безпідставності висунутих до боржника вимог, безперспективності примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.

Що робити у разі звернення колекторів – алгоритм дій:

  1. з власної ініціативи надіслати листа на адресу колекторської компанії з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити первинного кредитора, а також документів, які підтверджують передачу заборгованості або права на її витребування на користь банку колекторською фірмою;
  2. перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на інтернет-ресурсі Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/content/free–search,чи існує така компанія та чи має вона право стягувати з боржників кошти замість банку або від його імені;
  3. перевірити на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розділ «Банки в управлінні Фонду» вибрати опцію «Банки, ліквідовані фондом» чи не ліквідовано банк, реквізити якого вам надала колекторська компанія для здійснення оплати боргу;
  4. якщо банк ліквідовано або реквізити не співпадають із тими, що вказані на сайті − можна звертатись до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо незаконних дій, а саме порушення недоторканності приватного житла, вимагання та шахрайства;
  5. якщо ж банк не ліквідовано і інформація співпадає, то слід звернутись до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме вами укладався договір (у випадку, якщо ви таких дій не вчиняли) та чи уповноважував банк відповідну колекторську компанію стягувати з вас кредитну заборгованість.

Крім того, Верховна Рада приняла в першому читанні, 27.01.2021, законопроект №4241 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості”, який, зокрема, зобов’язує колекторські компанії дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником.
Юристи Березівського та Біляївського бюро правової допомоги проінформували присутніх про нові правила укладання кредитних договорів з мікрофінансовою компанією.

«15 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій». Дані доповнення торкнулися правовідносин й у сфері мікрокредитів та набули чинності 1 січня 2021 року», – зазначила юристка.

Що змінилось:

  • кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2021- 6000 грн.), відтепер відносяться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами Закону України «Про споживче кредитування»;
  • максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань , загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін;
  • заборона зміни процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення, порядку сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача у випадку порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати;
  • обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо нього та цього кредиту. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції;
  • обов’язок для кредитодавця безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів у порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
  • скорочення строку внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей. Раніше на дану процедуру законодавством передбачалося сім днів, тепер же цей строк обмежений двома днями.

У випадку порушення ваших прав шляхом невиконання фінансовою установою умов договору – звертайтесь до Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України: 

  • заповнивши онлайн-форму на сайті Національного банку України: https://bank.gov.ua/ua/contacts-details#section-1;
  • відправивши лист на електронну пошту: [email protected] чи за адресою: вул. Інститутська, 11-б, м. Київ-8, 01601;
  • зателефонувавши до контакт-центру 0 800 505 240.