Психологічні, економічні, сексуальні та фізичні дії: домашнє насильство – проблема багатьох країн, в тому числі й України, і воно може проявлятися в різних формах. Оскільки населення змушене перебувати вдома під час карантину, ситуація загострюється ще більше.
Враховуючи актуальність питання начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко спільно із представниками Полтавського обласного благодійного фонду «Громадське здоров’я» у режимі онлайн-конференції провели просвітницьку зустріч з усіма кураторами академічних груп Полтавської державної аграрної академії на тему: «Захист прав та протидія насильству».
Начальниця відділу розповіла про юридичний бік організації захисту потерпілих від домашнього насильства. Вона поінформувала куди слід звертатися у випадках домашнього насильства, розповіла про такі заходи як терміновий заборонний припис та обмежувальний припис, в чому їх правова природа, ким виносяться та які заходи передбачають для кривдників. Також вона поінформувала про можливості системи безоплатної правової допомоги для жертв домашнього насильства.
Вищезазначеним Законом розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД) для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.
«Особи, які постраждали від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава. Чинним законодавством передбачено, що особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі», – додала Юлія Козаченко.
Крім того, начальниця відділу зупинилася на питанням щодо відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Наталія Златопольська, заступниця директора фонду, ознайомила науково-педагогічних працівників академії з презентацією, в якій були висвітлені такі питання: класифікація видів домашнього насильства та їхні прояви; поведінка учасників насильницьких дій; виявлення насильства; перелік установ, до яких можуть звернутися потерпілі від насильства і отримати кваліфіковану допомогу.
«Академічна спільнота реагує на Указ Президента України від 21 вересня 2020 року № 398 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Оскільки статистика свідчить про системне зростання кількості жертв домашнього насильства в Україні, освітяни, які виконують обов’язки кураторів академічних груп, прагнуть бути обізнаними з цією темою, знати механізми виявлення насильства та запобігання насильницьким діям, адже захист прав молоді є пріоритетом для нашої освітянської спільноти» – зазначила проректор з науково-педагогічної роботи і перспективного розвитку академії Тамара Шаравара.
3 листопада 2020 року спеціаліст Полтавського обласного благодійного фонду «Громадське здоров’я», консультант зі здорового способу життя, соціальний працівник проєкту «Права та здоров’я уразливих груп населення: заповнюючи прогалини» Володимир Ходунай у режимі відеоконференції провів просвітницьку зустріч із кураторами академічних груп Полтавської державної аграрної академії на тему «Булінг, мобінг, секстинг, онлайн-грумінг».
До зустрічі приєдналися 79 кураторів академічних груп.
Представник благодійного фонду розкрив зміст поняття «булінг», висвітлив його ознаки і види (фізичний, психологічний, економічний, сексуальний), роз’яснив способи його здійснення. Зокрема, було наголошено на тому, що найпоширенішим способом цькування став кібербулінг.
«В Україні із 7000 опитаних молодих людей 16 % пропускають заняття в закладах освіти через цькування в мережі Інтернет, 40 % не діляться проблемами з дорослими, 70 % стикалися з цією проблемою, а 36 % студентів зараховують себе до жертв кібербулінгу. Варто підкреслити, що в умовах запровадження дистанційної освіти ця проблема набирає все більших обертів» – поінформував Володимир Ходунай.
Також під час відеоконференції було детально висвітлене поняття «мобінгу» (форм переслідування на робочому місці), «секстингу» (інтимного спілкування за допомогою листування або телефонних розмов) та «онлайн-грумінгу» (вимагання через мережу Інтернет).
У заході також взяла участь начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко. Вона розповіла про відповідальність за вчинення булінгу, а також акцентувала, як мають діяти представники навчальних закладів у випадках булінгу у навчальних закладах.
«Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані: вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу; за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги; звернутися (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України; повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)» – поінформувала начальниця відділу.
За словами Юлії Козаченко керівник закладу освіти повинен скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
