назад

Про надання медичної допомоги у період карантину інформує юрист Великописарівського бюро правової допомоги

Із дня прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020р., якою було обмежено надання медичних послуг, поширилася інформація щодо припинення надання допомоги медичними закладами у зв’язку з введенням карантину. Але ця інформація не відповідає дійсності. Зважаючи на це, юрист Великописарівського бюро правової допомоги Євген Мороз, вирішив надати правові роз`яснення щодо надання медичної допомоги у період карантину.

Відповідно до попередньо вказаної постанови, а саме п.4 уряд зобов’язав Міністерство охорони здоров’я, забезпечити: «тимчасове припинення проведення планових заходів із госпіталізації та планових операцій, крім термінових та невідкладних; максимальну готовність та перепрофілювання медичних закладів для прийому та лікування інфікованих хворих у тяжких станах». Отже, усі медичні послуги, ненадання яких несе серйозний ризик для життя пацієнта або може призвести до розвитку критичних станів, мають надаватися в повному обсязі та вчасно. Впровадження обмежень щодо планових медичних послуг та доступу до адміністративних будівель медичних закладів жодним чином не порушує права особи (пацієнта) на охорону здоров’я та медичну допомогу, які гарантовані Конституцією України (ст.49), та законом (ст.283-284 Цивільного кодексу України). Доступ до медичних послуг (допомоги) забезпечується спеціалізованими Законами України (далі – ЗУ) та підзаконними нормативними актами:

1) ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я», який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Цим законом дається визначення таких понять медичної допомоги, як:

– екстрена, тобто це медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я (ст.35);

– первинна (далі – ПМД) – це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (ст.35-1);
– вторинна (спеціалізована) (далі – ВМД) – медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики – сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (ст.35-2);

– третинна (високоспеціалізована) (далі – ТМД) – медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних станів (під час вагітності та пологів) із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації (ст.35-3);

– паліативна – медична допомога, що надається на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей (ст.35-4).
2) Закон України «Про екстрену медичну допомогу», який визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.
Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється безоплатно за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги 112 (ст.4).

3) Наказ МОЗ №504 від 19.03.2018р. «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги».
Надається ПМД закладом охорони здоров’я будь-якої організаційно-правової форми, у тому числі комунальні некомерційні підприємства, або фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та забезпечують на її основі медичне обслуговування населення, безпосередньо пов’язане з наданням ПМД. Надавач ПМД забезпечує можливість записатися на прийом до лікаря з надання ПМД особисто, по телефону, електронною поштою або іншими доступними засобами телекомунікації. Остання надається пацієнтам безперервно.
4) Наказ МОЗ № 646 від 05.10.2011р. «Про затвердження порядку організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу». Надання медичної допомоги в закладах ВМД та ТМД здійснюється у стаціонарних та амбулаторних умовах. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюється у плановому та екстреному порядку. Також можливе самостійне звернення пацієнта без направлення у таких випадках:

– для отримання екстреної медичної допомоги;

– за потреби в обслуговуванні лікарем акушером-гінекологом;

– для отримання стоматологічної допомоги;

– для добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію.

Відсутність у пацієнта документів, що засвідчують особу, не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію та здійсненні госпіталізації чи консультації в екстреному порядку за наявності відповідних показань.

6) Наказ МОЗ №586 від 28.02.2020р. «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду»; та ін.

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством (ст.80 «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).