назад

Протидія домашньому насильству на Львівщині та обмежувальний припис щодо кривдника

Тема домашнього насильства у Львівській області й Україні загалом є гостро актуальною й досі залишається табуйованою. Особи, що потерпіли від домашнього насильства, відповідно до чинного законодавства, є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, тобто на складання процесуальних документів та правовий захист в суді адвокатами або юристами правової допомоги від держави.

Найбільш кризовими є гірські та віддалені від районних центрів місцевості Львівської області.

Упродовж 2020 року до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Львівщини звернулася 41 особа, яка постраждала від домашнього насильства.

Категорія справ, пов’язаних із домашнім насильством, є порівняно новою для центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та здебільшого завершуються успішно – суд ухвалює рішення про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.

Так, громадянка Людмила віддавна потерпала від домашнього насильства з боку сина, і була змушена звернулася до Бориславського бюро правової допомоги за захистом своїх прав.

За словами клієнтки, поведінка сина негативно впливала на її здоров’я, вона періодично зверталася за захистом до правоохоронних органів. Кривднику неодноразово виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення насильства в сім’ї, він неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення насильства, що свідчить про систематичність вчинення даного виду правопорушення.

Вірогідність продовження та повторного вчинення насильства кривдником щодо матері, а також настання тяжких наслідків для її здоров’я була дуже високою, тому для захисту її прав Галина Ляхович, юристка бюро правової допомоги, склала заяву до Бориславського міського суду про винесення обмежувального припису щодо сина клієнтки.

Відтак, Бориславським міським судом ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно кривдника терміном 6 місяців, яким вжито наступні захо­ди тимчасового обмеження його прав та покладено на нього обов’язки:

  • заборона перебування в місці спільного проживання з постраждалою особою;
  • заборона наближення на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи та місця праці постраждалої особи;
  • заборона вести телефонні переговори з постраж­далою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб;
  • заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо

вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Коментар фахівчині Бориславського бюро правової допомоги Галини Ляхович:

Вперше до  Бориславського бюро правової допомоги звернулася особа, яка потерпає від домашнього насильства.

Враховуючи всі наведені докази, фахівець бюро вказала клієнтці на те, що вона проходить так зване «Колесо насильства»: мати виправдовувала свого сина-кривдника («хоча він мене і вдарив, але я його люблю», «це – наркотики»), пробачала йому та не вдавалася до спроб захисту. Усе поверталося до звичного стану, син весь час перепрошував, у матері створювалася ілюзія, що можливі позитивні зміни у її житті, що син зміниться. Та через деякий час у сім’ї знову починала зростати психологічна напруга, і цикл насильства повторювався.

Доказова база, надана фахівчинею бюро правової допомоги Галиною Ляхович для видачі обмежувального припису судом була достатньою для того, щоб суд виніс позитивне рішення для пані Людмили, зокрема, це вироки яким кривдника було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України суду та постанови суду про визнання винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КпАП України, та акти, складені  робочою групою з питань запобігання та протидії домашньому насильству у складі представників структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження  насильства  в  сім’ї.