Домашнє насильство – це насильство щодо члена сім’ї, родича, співмешканця чи колишнього члена подружжя, навіть якщо він/вона не проживає в тому самому помешканні. Це злочин, який посягає не лише на здоров’я людини, її честь та гідність, але й на життя. Куди звертатися особі, яка стала жертвою домашнього насильства?
Домашнє насильство проявляється в різних формах: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Його жертвами можуть бути жінки, діти, а також і чоловіки. Найгірше, коли усі чотири види насильства вчиняються в комплексі, а жертва не наважується звернутися за допомогою. Це призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» визначено обмежувальні заходи до осіб, які вчинили домашнє насильство:
- заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
- обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
- заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Вищезазначені обмежувальні заходи застосовуються до осіб, які досягли 18-річного віку. Строк їхнього застосування від одного до трьох місяців, а за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Про факт вчинення домашнього насильства не можна замовчувати. Потрібно негайно звернутися за допомогою до уповноважених суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання домашньому насильству:
- органи Національної Поліції (особисто, або зателефонувати – 102);
- медичні установи (у разі вчинення фізичного та сексуального насильства);
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- служба у справах дітей;
- заклади освіти;
- центр безоплатної правової допомоги/бюро правової допомоги.
Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (п.13 ч.1 ст.14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»).
Також діє гаряча телефонна лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 116 123.
З даного питання роз’яснення надала заступник начальника Заліщицького бюро правової допомоги Таїса Рубаняк під час засідання жіночого клубу «Перлина», яке відбулося в Заліщицькій районній філії Тернопільського обласного центру зайнятості.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
