назад

Серія просвітницьких заходів для держслужбовців Сумської області

Фахівці системи безоплатної правової допомоги Сумщини неодноразово виступають у ролі спікерів та тренерів на заходах з підвищення кваліфікації держслужбовців. Цього разу серію просвітницьких онлайн-заходів провели представники Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області, під час яких детально презентували питання надання правової допомоги та ґендерної рівності в суспільстві.

Зокрема, фахівчиня Регіонального центру Наталія Поставська запропонувала слухачам для обговорення приклади стереотипів, упереджень, дискримінації (такі види дискримінації як ейджизм (за віком) та сексизм (за статтю).

Також спікерка заувжила, що дискримінаційна реклама заборонена згідно зі статтею 8 Закону України «Про рекламу», де зазначено, що у рекламі забороняється: «вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення дорелігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб».

«Ґендерна рівність» визначається як «рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства». 1 серпня 2014 р. набула чинності Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Документ був відкритий для підписання 11 травня 2011 р. у Стамбулі, – він зобов’язує уряди, які його ратифікували, вжити конкретних заходів для боротьби з усіма формами насильства щодо жінок. Україна підписала Стамбульську Конвенцію 11 листопада 2011 року, проте й досі не ратифікувала її», – розповіла Наталія Поставська.

В Україні прийняті та набули чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (07.12.2017) та «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (06.12.2017). Ці нормативно правові акти є важливим кроком, але питання Ратифікації Стамбульської Конвенції є дуже актуальним.

Система безоплатної правової допомоги в Україні застосовує комплексний підхід до наскрізної інтеграції питань ґендерної рівності у своїй роботі. Це зафіксовано у Ґендерній стратегії системи надання правової допомоги. Її завдання – подолати ґендерні стереотипи та упередження, які роками насаджувалися у суспільстві та подавалися як норма. Гарантувати рівні можливості для чоловіків і жінок у доступі як до правової допомоги, так і для реалізації можливостей, які існують для них під час роботи у системі БПД.

Ґендерно-чутливим прикладом є Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2021 року. Документ покликаний забезпечити рівні можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов’язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною. Раніше така відпустка батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, надавалася на підставі довідки з місця роботи або навчання матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету. Таким чином, закріпився дискримінаційний підхід, за яким право батька чи інших родичів на відпустку для догляду за дитиною було похідним від права матері, тобто лише мати могла делегувати право на декрет іншим. Через це у випадках, коли мати дитини є, наприклад, самозайнятою особою або ФОПом, батько теж не міг скористатися відпусткою для догляду за дитиною. Закон запроваджує новий вид відпустки — одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця. Така відпустка надаватиметься комусь одному: чоловіку, дружина якого народила дитину; батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно; бабусі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею. Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків.

Окрему увагу приділили під час онлайн-заходу й питанню використання фемінітивів як у повсякденному, так і діловому мовленні.

Юрист Ігор Шпак, у свою чергу, детально інформував держслужбовців з послугами та новаціями системи безоплатної правової допомоги, розповів, яким чином відбувається взаємодія з адвокатами, як працює контактний центр, які проблемні питання сьогодні є на часі у жителів територіальних громад. Адже ця інформація є необхідною для посадовців, які здійснюють перенаправлення громадян до центрів та бюро праової допомоги, співпрацюють з їхніми представниками та долучаються до реалізації спільних проєктів.