назад

Що ми знаємо про лікарську таємницю і чи може лікар її порушити?

У період розпалу епідемії, все більше громадян цікавляться питанням щодо права на таємницю про стан здоров’я. З даного питання консультують фахівці Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Отож, які дані становлять медичну таємницю?

Під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно усі аспекти, котрі стосуються здоров’я пацієнта. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх про­фесійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров’я людини, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Відповідно до ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», кожна людина має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення по медичну допомогу, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Звертаємо Вашу увагу, деталізовану інформацію про стан вашого здоров’я (діагноз і методи лікування) не мають права вимагати за місцем роботи чи навчання.

У ст. 19 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, мають право на:

а) безоплатне лікування у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах;

б) отримання достовірної інформації про результати медичного огляду, обстеження та лікування, а також на отримання рекомендацій щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб;

в) звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та (або) майну внаслідок порушення законодавства про захист населення від інфекційних хвороб.

За ст. 145 Кримінального кодексу України, за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки – передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 132 Кримінального кодексу України, розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, також тягне за собою кримінальну відповідальність.

Коли лікар може порушити медичну таємницю?

Існує буквально кілька випадків, коли лікар може порушити медичну таємницю. Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов’язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.

Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ) або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років), або підопічного (недієздатної особи).

Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду заклад охорони здоров’я має право надати довідку про відвідування консультацій лікарів, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд. Але, у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.

Нагадуємо, що до завершення карантину Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян і повністю переходить на надання правових послуг дистанційно.

Щоб отримати правову консультацію:

  • – напишіть на нашу електронну пошту: [email protected];
  • – зателефонуйте на номер центру: (05252) 2-25-83;
  • – скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

– прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.