Які докази є належними? Як бути, коли затримання проводилось зацікавленою особою? Які це прямі та непрямі докази? Як визнати доказ недопустимим?
Відповіді на всі ці питання дізналися особи, які відбувають покарання у Державній установі «Кропивницька виправна колонія №6» під час показу фільму «Перелом» у межах проведення правового кінозалу.
Сюжет фільму пов’язаний з вбивством. Головний герой Тед Кроуфорд дізнається, що Дженніфер Кроуфорд, його дружина, має роман з Робом Нюнеллі, детективом поліції. Між подружжям виникає сутичка і Тед стріляє у дружину. Про це він одразу зізнається Робу Нюнеллі і він його арештовує. Під час судового процесу Теда Кроуфорда виправдали через порушення юридичних формальностей. Але молодий заступник окружного прокурора Вілльям Бічам хоче відновити справедливість.
Проблематикою даного фільму є те, що відібране письмове зізнання в скоєнні злочину було недопустимим, через ряд обставин, якими знехтував прокурор і саме через це, особа, яка скоїла злочин була виправдана судом.
«Визначення критеріїв недопустимості доказів потребує комплексного підходу, на стадії досудового розслідування. На перший погляд незначне, формальне недотримання слідчим вимог кримінального процесуального закону, при ґрунтовному вивчені та аналізу захисником порядку отримання та процесуального оформлення доказу, в подальшому може бути вирішальним фактором при вирішенні судом справи по суті, як у нашому випадку», – зазначила під час аналізу фільму Мироненко Анастасія, заступниця начальника відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Кропивницького місцевого центру.
Всі сторони мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
«Докази, передбачені статтею 87 Кримінально процесуального кодексу України, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані», – наголосив Валерій Видибура, заступник начальника з соціально-виховної та психологічної служби державної установи «Кропивницька виправна колонія (№6)», підполковник внутрішньої служби.
Під час дискусії спікери акцентували увагу на необхідності ретельного дослідження кожного доказу у кримінальному провадженні через призму його допустимості та належності, застосування практики Європейського суду з прав людини та національних судів з вказаних питань.
Наприкінці заходу присутні отримали інформаційні буклети системи безоплатної правової допомоги.
