24.06.2015 адвокату Володимиру Улибіну видано доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області для здійснення захисту особи за призначенням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015030050000347 від 25.04.2015 за ч. 2 ст. 185 КК України. (Максимальна міра покарання за скоєні діяння – позбавлення волі на строк п’ять років).
У провадженні Нововолинського міського суду Волинської області знаходилось кримінальне провадження відносно Клієнта, обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, захисником якого був призначений адвокат Володимир Улибін. Органом досудового розслідування Клієнт обвинувачувався в тому, що він у квітні 2015 року, в період часу з 20 години по 20 годину 30 хвилин, перебуваючи в більярдному залі ТзОВ «Х», з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншим співучасником таємно викрав чотири більярдні кулі вартістю 800 грн., чим спричинив ТзОВ «Х» майнову шкоду на вищезазначену суму.
Завдяки захисту проведеному адвокатом Володимиром Улибіним, обвинувачення Клієнта у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.185 КК України, не знайшло свого підтвердження в суді.
Так, в ході судового розгляду Клієнт свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся. Однак, незважаючи на повне визнання Клієнтом своєї вини, адвокат, на підставі ґрунтовно проведеного аналізу наявних у кримінальному провадженні доказів, відстоював позицію його невинуватості. Обравши таку лінію захисту, адвокат звернув увагу суду на те, що в квітні 2015 року із заявою-повідомленням про вчинення згаданого злочину до міліції зверталась підприємець «1», зазначаючи вартість викраденого майна по 200 грн. за одну більярдну кульку. На підтвердження свого права щодо використання більярдного залу та наявного там майна, підприємець «1» надала правоохоронним органам договір оренди від 15 січня 2015 року. Разом із тим, у матеріалах кримінального провадження був наявний також інший договір оренди від 01.04.2015 року з актами приймання-передачі нерухомого та рухомого майна, який за своїм предметом був аналогічний попередньому від 15.01.2015, однак укладений із підприємцем «2». Тобто, на момент вчинення інкримінованого Клієнту злочину (квітень 2015 року), орендарем викраденого майна була підприємець «2», а підприємець «1» ніякого стосунку до викрадених більярдних куль не мала. Власником же викраденого майна є ТзОВ «Х», яке є юридичною особою та веде бухгалтерський облік належних йому товарно-матеріальних цінностей. Як вбачається із витребуваної адвокатом Володимиром Улибіним довідки ТзОВ «Х», балансова вартість вісьми більярдних куль складає 60 грн, що також підтвердив у суді під час допиту як свідок директор цього товариства.
З урахуванням встановлених обставин справи та на підставі положень ч. 3 ст. 51 КУпАП, ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ, ст.169 Податкового кодексу України, адвокат Володимир Улибін доводив під час судового розгляду відсутність в діях Клієнта складу інкримінованого йому злочину через недостатність суми викраденого майна для настання кримінальної відповідальності. Із зазначеними доводами адвоката суд погодився і зауважив, що хоч у діях Клієнта вбачаються такі ознаки злочину, як таємне викрадення чужого майна та попередня змова з групою осіб, однак відповідальність за таке викрадення передбачена ч.1 ст. 51 КУпАП, тобто за вчинення дрібного викрадення чужого майна, що не охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
З урахуванням згаданих вище обставин, Нововолинський міський суд у своєму вироку від 29.10.2015 року прийшов до висновку про необхідність визнання Клієнта невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та виправдав за відсутністю в його діях складу даного злочину.
