На сьогодні Україна не пасе задніх у наданні безоплатної правової допомоги, а робить все задля того, щоб розширити сферу надання такої допомоги не тільки в кримінальному процесі, а й у цивільних та адміністративних справах. З метою формування більш ефективної системи безоплатної правової допомоги та для забезпечення її доступності для населення був створений Координаційний центр з надання правової допомоги. Він здійснює управління процесом надання такої допомоги через свої територіальні відділення. Мережа включає в себе 27 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в усіх регіонах нашої держави. Хто саме може отримати подібну допомогу та про роботу цієї системи «Хрещатику» розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський.
Хто саме може отримати правову допомогу від Координаційного центру?
А. В.: Центр не є суб’єктом надання такої допомоги, бо він утворений з метою формування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Безпосередніми провайдерами послуг з надання правової допомоги є територіальні відділення Координаційного центру. Мережа з 27 центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) функціонує в усіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій АРК та м. Севастополь. Надання такої допомоги здійснюють адвокати, які мають контракти з відповідним регіональним центром. У столиці це Київський міський центр з надання БВПД.
А. В.: «Гаряча лінія» насправді — це єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги (БПД) 0-800-213-103. Він створений для забезпечення цілодобового доступу до безоплатної вторинної правової допомоги на всій території України для затриманих осіб, оперативного інформування центрів правоохоронними органами про випадки затримання. Надання юридичних консультацій будь-якого характеру за вказаним номером не передбачено. Але ці центри забезпечують цілодобове прийняття та розгляд повідомлень про затримання осіб від органів досудового розслідування (міліція, прокуратура), які зобов’язані законом негайно повідомляти про затримання кожної особи до центру. Також повідомити про затримання може сама затримана особа, її близькі родичі чи члени сім’ї за умови надання центру мінімуму інформації про особу та обставини її затримання.
Чи є нарікання на роботу центрів та адвокатів з надання БВПД від населення?
А. В.: Для системи важливе розуміння ступеня задоволеності/незадоволеності клієнтів наданням правових послуг. Тож кияни, які не задоволені роботою призначеного адвоката, мають можливість звернутися з відповідною скаргою до Київського міського центру з надання БВПД та/або регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Це стосується й мешканців інших регіонів — вони можуть звертатися до відповідних регіональних структур. Якщо ж клієнт має скаргу на роботу того чи іншого регіонального центру з надання БВПД, він може подати її до Координаційного центру з надання правової допомоги або Мін’юсту.
До речі, що стосується забезпеченості системи адвокатами, то вона перебуває на достатньому рівні. Всі адвокати, які працюють у системі, проходять серйозний конкурсний відбір. В цілому по Україні центрами укладено близько 2200 контрактів з адвокатами, ще майже 2000 відібраних адвокатів зараховані до реєстрів адвокатів, які надають БВПД, і становлять, з одного боку, резерв на випадок несприятливих для системи явищ (наприклад, різке збільшення навантаження на систему чи відтік певної кількості адвокатів із системи), а з іншого — сприяють конкуренції в середовищі адвокатів, які надають правову допомогу. Київський міський центр має контракти із 110 адвокатами. За 2013—2014 роки (станом на кінець вересня) міським центром БВПД було видано понад 8,5 тис. доручень на ведення справ.
Яка ситуація з центрами БВПД та адвокатами, які знаходяться в зоні АТО?
А. В.: Попри вкрай складну ситуацію в зоні проведення АТО, колективи та адвокати Донецького та Луганського обласних центрів з надання БВПД, які не виїхали за межі регіонів, роблять усе можливе (а іноді й «неможливе») задля забезпечення доступу осіб до правової допомоги у містах та районах цих регіонів. І Луганський, і Донецький обласні центри, зважаючи на постійну небезпеку для життя та здоров’я їхніх співробітників, змушені були покинути обласні центри та продовжують свою діяльність у містах Мілове (Луганська обл.) та Красноармійськ (Донецька обл.) на підконтрольних Збройним силам України територіях. Надання безоплатної вторинної правової допомоги станом на 30 вересня 2014 року забезпечують 49 адвокатів у Донецькій області та 16 адвокатів у Луганській області.
Чи співпрацює центр з київської владою?
А. В.: Керівництвом центру проведено зустрічі з усіма районними державними адміністраціями м. Київ з питань співпраці, зокрема створення на їх сайтах інформаційних рубрик щодо загальних засад надання БВПД, а також встановлення зв’язків з організаціями, які надають соціальні послуги вразливим категоріям осіб відповідних районів столиці.
Актуальним питанням для Київського міського центру є виділення приміщення, достатнього для виконання функцій, покладених на центр законом. Однак це питання ще вирішується. Але, сподіваємося, що найближчим часом у міського центру з’явиться приміщення.
Як оцінюєте роботу столичного відділення?
А. В.: Київський міський центр ефективно виконує покладені на нього функції, забезпечуючи надання безоплатної правової допомоги у столиці в повному обсязі. Між регіональними центрами відбувається постійний обмін інформацією, крім того, Координаційний центр досліджує кращі практики у роботі своїх територіальних підрозділів, узагальнюючи та пропонуючи такі практики всім центрам (зокрема така інформація публікується в Інформаційному дайджесті системи безоплатної правової допомоги). Тож кращі напрацювання і підходи Київського центру можуть застосовуватися колегами з інших регіонів.
А. В.: Одним із першочергових пріоритетів розвитку системи безоплатної правової допомоги є розбудова ефективної системи управління якістю такої допомоги. З цією метою з 1 липня 2014 року запроваджено Стандарти якості безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, дотримуватись яких зобов’язаний кожен адвокат, який працює в системі. Впровадження стандартів якості у роботу адвокатів системи дозволить гарантувати всім клієнтам системи БВПД якість послуг незалежно від місця їх надання, а адвокатам системи — забезпечить захист від необґрунтованих претензій як з боку держави, так і з боку клієнтів.
Реалізується «Дорожня карта з упровадження стандартів якості БВПД» — план роботи менеджерів з якості центрів зі втілення Стандартів якості. Менеджери з якості центрів здійснюють моніторинг роботи адвокатів у судових засіданнях та низку інших заходів, спрямованих на всебічну інтеграцію Стандартів у практику адвокатів, що надають БВПД. Незмінний пріоритет системи — підвищення професійної кваліфікації адвокатів задля поширення кращих практик надання БВПД і вироблення спільних підходів та тактик здійснення захисту. З цією метою у регіонах, починаючи з вересня 2013 року, постійно проходять «каскадні тренінги» для всіх адвокатів системи.
Ще одним пріоритетом розвитку системи є розширення доступу до БВПД. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає, що надання правової допомоги іншим категоріям осіб, визначеним Законом, крім перерахованих вище,— власне, надання БПД у цивільних та адміністративних справах соціально незахищеним категоріям людей — забезпечується поетапно, і з 1 січня 2017 року допомога повинна надаватися всім визначеним категоріям осіб. На практиці це означає, що держава повинна буде забезпечити надання правової допомоги не лише у кримінальному процесі, а також і в цивільних та адміністративних справах. Для цього необхідно здійснити розбудову мережі міжрайонних центрів з надання БВПД (понад 100), які спеціалізуватимуться саме на цивільних та адміністративних справах. Розбудова такої мережі передбачена Державною цільовою програмою формування системи безоплатної правової допомоги в Україні на 2013—2017 роки, однак через складну ситуацію в державі її фінансування поки що не забезпечується в необхідних обсягах.
В Україні обов’язок забезпечити право на отримання безоплатної правової допомоги Конституцією покладено на державу, і саме для цього було створено і Координаційний центр, і регіональні центри, й усю відповідну законодавчу базу у сфері. Тобто це наша відповідальність — забезпечити вчасний та якісний захист кожному клієнту коштом держави. Все ж надають правову допомогу тільки адвокати. У держави є тільки один шлях — створити такі умови для адвокатів, щоб вони зголосились це робити. І на сьогодні, в тих умовах, що склалися в країні, можу сказати, що відповідні кроки для цього держава здійснює.
Олена ЛАРІНА, газета «Хрещатик» від 17.10.2014, № 152 (4552)
