назад

Право громадян на безоплатну правову допомогу передбачено Конституцією України. Для його забезпечення з 2013 року в державі функціонує система надання безоплатної правової допомоги (БПД). Разом із тим, під час реалізації нормативно-правових актів у цій сфері виникають питання, які потребують врегулювання шляхом внесення змін до Закону «Про безоплатну правову допомогу» та розроблення нового законодавства.

«Система надання БПД орієнтована на людину, на клієнта. Саме тому потребує розроблення механізм спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги та покращення якості надання такої допомоги. З цією метою Уряд підтримав розроблений Мін’юстом відповідний проєкт Закону», – повідомила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Зокрема, аби усунути соціальну несправедливість та забезпечити доступ до безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) особам з інвалідністю, виникла необхідність розширення критерію малозабезпеченості. Законопроєктом передбачається право таких осіб на БВПД у разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі не більше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не для непрацездатних, як це є наразі.

Ще одне положення законопроєкту передбачає право дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на звернення за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою особисто з питань, звернення з якими до суду дозволяється таким особам.

«Сімейний кодекс України та процесуальне законодавство передбачають звернення до суду з певних питань дітей, які досягли 14 років. Водночас Законом передбачено, що звернення про надання БВПД подаються особами, які досягли повноліття. До того ж, за Законом звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги (БППД), що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками, а звернення, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками. Однак, існують випадки, коли законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Відтак, існує необхідність врегулювання питань обов’язкової участі адвоката при розгляді судом справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи», – зазначила Валерія Коломієць.

Також проєктом Закону передбачені зміни до норм, якими визначено підстави та порядок припинення надання БВПД, зокрема, в частині осіб, які отримують безоплатну вторинну правову допомогу і оголошені в розшук у кримінальному провадженні, оскільки у справах спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження участь захисника є обов’язковою.

Крім того, затвердженим законопроєктом пропонується передбачити на законодавчому рівні:

  • механізм надання центрами безоплатної первинної правової допомоги;
  • права центру з надання БВПД залучати перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного бюджету в разі, коли особа, яка бажає отримати безоплатну вторинну правову допомогу, не володіє державною мовою та/або має порушення слуху;
  • конкретизацію переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;
  • удосконалення порядку подання, розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підстав відмови у наданні такої допомоги;
  • врегулювання питання оплати послуг з медіації, відновних практик при виведенні неповнолітніх із кримінального процесу адвокатам, що залучаються центрами;
  • визначення прав та обов’язків суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.

«Разом із тим слід зазначити, що існуючий механізм моніторингу дотримання адвокатами, які надають БВПД, стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги потребує вдосконалення, оскільки вимагає фахової оцінки матеріалів справи клієнта, додатково до наявних способів оцінювання якості, таких як спостереження в суді та інтерв’ю з клієнтами, які проводять працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тому законопроєктом пропонується запровадити новий інструмент забезпечення якості безоплатної правової допомоги шляхом впровадження механізму незалежного оцінювання якості наданої адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги з використаниям інструменту рецензування («реer review») комісією незалежного оцінювання якості надання БВПД», – додала заступниця очільника Мін’юсту Валерія Коломієць.