назад

ВАСИЛЬ КОВАЛЬЧУК: «ТРИМАЄМО РУКУ НА ПУЛЬСІ ПРОБЛЕМ ГРОМАДИ»

«За 5 років ми пройшли шлях від надання індивідуальних консультацій громадянам до посилення правової спроможності спільнот та громад. Ми стали індикатором наболілих точок громади – не лише суто правових, а й соціальних. Ми завоювали довіру, яку змогли конвертувати в ефективне партнерство. Завдяки розвитку та становленню системи безоплатної правової допомоги доступ до правосуддя перестав бути привілеєм», – директор Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Василь Ковальчук.

МЦ п’ять років тому і зараз – у чому різниця? Які зміни відбулися?

Як на мене – зміни суттєві, і це зміни концептуальні. Відбулося зміщення самої парадигми системи безоплатної правової допомоги, система перестала бути виключно вузькоспеціалізованим юридичним проектом. Ми (в тому числі – завдяки ефективній співпраці з партнерами) стали об’єднувальною платформою не лише для вирішення індивідуальних проблем людей і досягнення соціальної згуртованості.

Ціль незмінна – посилення правових можливостей вразливих верств населення, яке повинно сприяти зменшенню правової ізоляції відповідної категорії осіб. Відповідно до рекомендацій Організації Об’єднаних Націй однією з причин бідності громадян є правове обмеження певної групи населення, щонайменше у таких ключових правах, як доступ до правосуддя, можливостей започаткування приватної ініціативи, дотримання майнових, трудових та соціальних прав. Правова ізоляція, яка є наслідком скрутного матеріального та соціального становища, неминуче викидає індивіда за межі суспільних процесів.

Посилення правових можливостей являє собою процес, завдяки якому вразливі соціальні групи стають захищеними та отримують можливість користуватися законом, щоб просувати свої права та інтереси у відносинах з державою та ринком. Він включає в себе повну реалізацію відповідними громадянами своїх прав та користування всіма можливостями, що з цього випливають, завдяки державній підтримці та їхнім власним зусиллям, а також сприянню їхніх прихильників та більш широких соціальних мереж.

І це не просто абстрактні та амбітні цілі. Їх досягнення передбачає втілення реальних змін у життя людей у напрямку створення гідних умов для їх життєдіяльності та доступу до публічних послуг.

Це велика місія і водночас — велика відповідальність. Ми направду відчуваємо та усвідомлюємо, що люди перебувають під нашою опікою, адже ми – єдина державна установа в історії незалежної України, яка у спорі громадянина з владою (державною чи місцевою) стає на бік людини і забезпечує цій людині безоплатний юридичний супровід аж до переможного кінця.

Сьогодні перед системою стоять нові виклики – децентралізація. Внаслідок зміни адміністративно-територіальних центрів неминуче відбудеться перерозподіл “соціального капіталу” (верств, груп, спільнот), зміщення транспортних/інфраструктурних сполучень/зв’язків, перебудова системи влади/управління на місцях. Як наслідок – неминуче зміниться карта правових потреб. Завдання системи – конвертувати виклики в можливості. І система готова до цього – тримаємо руку на пульсі проблем громади.

Про що ви подумали, коли вперше переступили поріг МЦ?

Пригадую, коли відкривав центр 1 липня 2015 року, мав лише позичений стілець та ноутбук на колінах, принесений з дому (сміється. – Авт.). Ані меблів, ані техніки, навіть фіранок на вікнах. Не дивлячись на це, в перший день роботи вже прийняли та проконсультували двох чи трьох людей.

Я займався наданням безоплатної правової допомоги з 2011 року в складі неурядових організацій, реалізовував чимало проектів в цій та дотичних царинах, тому мій прихід в Ковельський місцевий центр став черговою інституційною сходинкою, новим викликом.

Відкриваючи місцеві центри у 2015 році, система безоплатної правової допомоги ставила перед собою амбітні цілі та завдання, декларувала цінності, які відповідали моїм світоглядним орієнтирам. Тому я почував себе, як риба у воді з дня відкриття центру, хоч би як важко не було на початках з матеріально-технічної та ресурсної точки зору.

Сформував молоду та енергійну команду однодумців, у яких світилися очі, які прагнули змінювати світ. І задекларував управлінську філософію – наріжним каменем діяльності всієї команди Ковельського місцевого центру є клієнтоорієнтованість.

А далі – закрутилося… Тисячі клієнтів щороку, сотні судових справ, людські проблеми, біди, долі…

Яка справа найбільше запам’яталася?

Найважливіші справи ті, які містять не лише юридичний успіх, як єдину складову, але ті, котрі дають можливість привернути увагу влади та суспільства до якоїсь системної проблеми, які оголюють якийсь болючий «соціальний нерв»

До прикладу – справа про порушення права на пільговий проїзд автомобільним транспортом. Як відомо, це питання є наболілим для будь-якого пільговика, оскільки перевізники досить часто ігнорують вимоги закону та відмовляються перевозити відповідну категорію громадян безоплатно. Ця проблема є системною.

Завдяки зверненню до Ковельського місцевого центру інвалід ІІ групи, якому перевізник відмовив в реалізації передбаченої законом пільги на безоплатний проїзд, стягнув в судовому порядку з автотранспортного підприємства вартість придбаних квитків. Окрім того, суд стягнув з перевізника також судовий збір. Це хоч і нескладна, але дуже показова справа з важливим виховним та профілактичним моментом.

Інша соціально гостра категорія справ – справи про забезпечення реалізації права учасників АТО на безоплатне отримання земельної ділянки для індивідуального будівництва. Держава пообіцяла воїнам – отримають всі. Але на ділі – навіть 10% заяв ветеранів про надання їм земельної ділянки під забудову не були задоволені органами місцевого самоврядування. Хлопці прийшли до нас, і вже з нами – пішли до суду. По всіх таких справах – позитивні рішення судів. Десь виконуються, десь саботуються – працюємо і над цим.

Тому маємо за завдання – не просто «закрити справу» і поставити галочку. А виявити системну проблему, озвучити її на рівні громади, та тримати руку на пульсі такої проблеми.

Ще одне стратегічне завдання, яке ставимо перед собою сьогодні, – сформувати в населення суспільний запит на якісну публічну послугу. Тому, перш за все, – мусимо показати, як така якісна публічна послуга виглядає на своєму прикладі.

Маленький приклад – Ковельський місцевий центр та його структурні підрозділи в районних центрах працюють з 09.00 до 18.00 год. без перерви на обід. Люди часто дивуються, почувши, що не маємо обідньої перерви – це не схоже на середньостатистичних українських чиновників. Громадян приймаємо за принципом «живої черги», ніяких попередніх записів чи неприйомних днів – молоді, енергійні фахівці центру всім дають раду, і нікому довго чекати не доводиться.

Які справи є найскладнішими?

Складних з юридичної точки зору справ для нас немає, оскільки фаховий рівень працівників центру, на моє переконання, найвищий серед юристів державного сектору. Поясню чому: професійні знання, вміння та навички формує практика, а мої фахівці мають сотні судових справ на рік, тисячі консультацій. І це не вузькоспеціалізований досвід, бо справи різних категорій – тут і соціальне, і земельне, і спадкове, і сімейне, і адміністративне право. Окрім того, законодавство стрімко змінюється, тож юристи системи змушені постійно бути «в формі», моніторити та вивчати усі зміни та судову практику.

Але є складні справи з точки зору психологічної… Яким би досвідченим фахівцем ти не був, завжди вмикаєш емоційну складову і кожна правова проблема людини, з якою вона переступила поріг центру, стає проблемою центру. Це справи, що стосуються насильства в сім’ї, булінгу, захисту прав пільгових категорій громадян, яким держава наобіцяла купу пільг та гарантій, але забезпечувати які вперто відмовляється (ті ж таки учасники АТО, внутрішньо переміщені особи тощо).

Тому найскладнішими є ті справи, де є чітке розуміння – допомогти не зможеш в силу об’єктивних обставин. На жаль, ми – не чарівники, як би людям цього не хотілося.

Чи приходять до МЦ клієнти поспілкуватися «про життя», не маючи нагальних правових проблем?

Приходять і часто. Недарма ж система безоплатної правової допомоги є «соціальною програмою Уряду». Подекуди навіть «соціально-психологічною» (сміється. – Авт.).

Для пересічного українця іноді просто важливо бути почутим. Питання, з яким клієнт переступив поріг центру, далеко не завжди містить юридичну складову. Але в тому і полягає концептуальна відмінність системи безоплатної правової допомоги від більшості бюджетних установ – не знайти причину відмовити людині (формально, така причина наявна – людина не потребує юридичної допомоги), а знайти спосіб допомогти – вислухати, скерувати, стати дороговказом, якщо хочете.

Для громадян нерідко ми стаємо останньою надією на відновлення справедливості, останнім бастіоном, оскільки до нас вони приходять, як правило, уже добряче пооббивавши пороги чиновницьких кабінетів, відчувши на собі байдужість, формалізм, бездушне та бюрократичне ставлення органів державної чи місцевої влади.

Тож вважаємо своїм святим обов’язком вирішувати проблеми таких людей без надмірної тяганини та максимально неформально. Оскільки нескладна, з юридичної точки зору, проблема, може стати проблемою всього життя для соціально вразливих категорій громадян, які в силу свого статусу, віку, стану здоров’я чи майнового стану, а також незграбної соціальної політики держави, є викинутими на узбіччя соціальних процесів та позбавлені реальної можливості реалізувати та захистити свої права.

Цифри говорять самі за себе – за 5 років функціонування Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги його поріг переступили майже 30 000 громадян. І всі вони отримали відповіді на свої запитання – не завжди юридичного характеру – та безоплатну правову допомогу.

Нас знають, нам довіряють, бо ми завжди поруч.

Які у вашому МЦ склалися традиції? Чи є «талісман» або «ритуал», щоб день пройшов вдало?

Неформальним девізом Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є вислів давньоримського політичний діяча, видатного оратора, філософа та літератора Марка Туллія Цицерона – «Благо народу – найвищий закон». Саме це кредо пронизує роботу центру з дня його відкриття та є основоположним орієнтиром.

Щодо ритуалів, як правило, коли мої дівчата вранці за 15 хвилин дев’ята відкривають двері центру, під дверима уже вишукана добряча черга клієнтів. То ж не завжди знаходиться час навіть для ранкової кави.

Зрештою, ритуалом є сама стилістика роботи Ковельського місцевого центру в цілому, адже надання правової допомоги для нас – це таїнство (сміється. – Авт.).

Які відносини склалися з місцевою владою та громадським організаціями? Як вони змінювалися за ці 5 років?

На початку систему сприймали з певною пересторогою та нотками скепсису, як проект. А проект – явище тимчасове, тим паче – в Україні.

Але поступово, показуючи реальну роботу та реальний результат, ми завоювали довіру як публічного сектору – державних органів, так і сектору громадського, як стейкхолдерів, так і десіжнмейкерів.

І, що важливо, ми зуміли конвертувати цю довіру в партнерство, а партнерство – це вже капітал, який може ефективно працювати в інтересах громадян. Ми маємо підписані меморандуми про співпрацю з центром зайнятості, органами соціального захисту населення та соціальними службами, службами у справах дітей, пенітенціарною службою, національною поліцією, центрами надання адміністративних послуг тощо.

З партнерами працюємо комплексно та пліч-о-пліч за конкретними напрямками – робота з дітьми, правовий супровід одиноких громадян (так звана «адресна правова допомога»), правопросвітницька робота з маломобільними групами населення, заходи з протидії насильству в сім’ї, булінгу тощо.

Хочу скористатися нагодою та подякувати  за мудрість та далекоглядність керівникам відповідних установ, з якими маємо плідну співпрацю, що побудована на спільних пріоритетах – забезпеченні законних прав та інтересів наших громадян.

Для нас теж дуже важливий зворотний зв’язок з громадою, адже ми проводимо своєрідну діагностику правових (і не лише правових) проблем конкретної громади.

Як організація, що фінансується коштом платників податків, ми підзвітні перед суспільством за все, що робимо, тому відкриті до співпраці з усіма зацікавленими сторонами та активно розвиваємо партнерство, насамперед – на рівні громади.

Повертаючись до запитання про стосунки з місцевою владою, на жаль, структура українського суспільства та державного управління вибудувана у такий спосіб, що основним порушником прав та свобод громадян стають ті, хто покликаний ці права та свободи захищати – представники державної або місцевої влади.

Тому, з одного боку, юристи багатьох державних органів та установ Ковельський місцевий центр недолюблюють (сміється. – Авт.), бо частенько отримують прочухана від нас в судах за свої незаконні дії. Як не парадоксально, але, до прикладу, територіальні органи соціального захисту населення або пенсійного фонду нерідко самі порушують права громадян, хоча й покликані такі права захищати і відстоювати.

З іншого боку, це неминуче впливає на якість роботи органів влади, дисциплінує та «тонізує» чиновника, стимулює його виконувати свою функцію якісно та без порушень прав громадян, боже, збав, бо ж «безоплатка» потім по судах затягає (знову сміється. – Авт.).

3 адвокатами, переважно, суто ділові стосунки чи за багато років стали дружніми?

Завдяки стилю менеджменту та матриці цінностей стосунки з адвокатами теж трансформувалися в партнерські. Адвокати не сприймають місцевий центр як «начальство», і це дуже важливо, бо знаю, що на початках такі побоювання у них були.

Ми для адвокатів – не начальники і не чиновники. Ми – партнери. Зі спільним баченням та спільними завданнями, які стоять перед системою.