назад

Відновне правосуддя на Рівненщині: проблеми процесу ресоціалізації та шляхи їх вирішення

У Регіональному центрі з надання БВПД у Рівненській області відбувся круглий стіл на тему: «Ресоціалізація,   як важливий етап під час реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». До заходу долучились представники міжвідомчої робочої групи, які впродовж двох років працюють над реалізацією проєкту.

На Рівненщині проєкт відновного правосуддя запрацював влітку 2020 року. За цей час до Регіонального центру було скеровано 14 заяв про участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення. 12 таких заяв перетворились на підписані медіаційні угоди, вдало пройдені неповнолітніми правопорушниками процеси ресоціалізації та звільнення його від кримінального переслідування за скоєне. Та, на жаль, маємо дві відмови від подальшої медіації.

«За два роки реалізації цього проєкту ми можемо говорити про відпрацьовану модель. Ми зібрали пул фахівців, які долучились до цієї роботи. В процесі виявляли проблемні питання та намагались своїми силами їх вирішувати. Проте, досі залишаються  ряд питань, що потребують вирішення на законодавчому рівні», – зазначив директор Регіонального центру з надання БВПД у Рівненській області Василь Овдіюк.

Одна з таких проблем – це залучення психологів до роботи на платній основі, адже працюють вони виключно на волонтерських засадах.

«З дітьми, які мають проблеми з законом, важко працювати. Як мінімум, вони та їх батьки мають бути в тому зацікавлені, а ми, подекуди спостерігаємо абсолютно протилежну картину. До того ж, в рамках програми, психолог проводить з неповнолітнім декілька зустрічей впродовж декількох днів. Цього, очевидно, замало аби говорити про вдало проведену корекційну програму. Таку роботу з девіантними дітьми повинна проводитись значно довше. Робити це могли , до прикладу, шкільні психологи»,- розповіла адвокат, практичний психолог Іванна Голуб.

Окрім залучення психологів, ще одним проблемним питанням є сам процес ресоціалізації неповнолітнього.

«Якщо з процесом медіації у нас все налагоджено, є адвокати-медіатори, вони працюють і за свою роботу отримують кошти,  то подальший процес ресоціалізації  – ніяк не узгоджений. По-суті, подальший супровід неповнолітнього учасники нашої робочої групи здійснюють за власною ініціативою та  на волонтерських засадах»,- зауважив заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Рівненській області Сергій Іллюк.

Тож, за результатами круглого столу було вирішено окреслити коло заходів з ресоціалізації, визначити служби, відповідальні за реалізацію цих заходів, та, під час наступного круглого столу, усі напрацювання викласти у спільний програмі ресоціалізації, яка вже включатиме в себе конкретні заходи, їх виконавців, строки та способи контролю.