назад

Випробування при прийнятті на роботу

Досить часто роботодавець зловживає тим, що під час влаштування на роботу, багато людей не знають про свої права. Це дозволяє найбільш недобросовісним із них звільняти працівників, виплачуючи мінімальні компенсації і таким чином економити свої кошти.

Насправді, метою випробувального терміну є перевiрка вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається.

Випробувальний термін (строк) – це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи. Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторонни можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.

Увага! Випробувальний термін встановлюється під час укладення трудового договору. Але не всім. Законодавством передбачено перелік осіб, які можуть влаштуватись на роботу без проходження випробувального терміну:

  • особи, які не досягли вісімнадцяти років;
  • молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
  • особи, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • особи, обрані на посаду;
  • переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітні жінки;
  • одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
  • особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • особи на тимчасові та сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщені особи.

Також, випробування не встановлюється при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Варто знати! Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України, умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Який випробувальний строк можна встановити при прийнятті на роботу?

Строк випробовування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування для робітників не може перевищувати одного місяця.

Важливо! До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

А чи знаєте Ви, що всі вимоги та гарантії законодавства про працю обов’язково поширюються на працівника у період випробування:

  • заробітна плата повинна нараховуватися в тому ж розмірі, що і іншим працівникам;
  • працівник підлягає соціальному страхуванню;
  • здійснюється запис в трудову книжку.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАННЯ ПРИ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ

На роботодавця покладено обов’язок прийняти рішення щодо працівника протягом випробувального терміну.

У випадку, коли працівник продовжує працювати та виконувати покладені на нього обов’язки після закінчення випробувального строку, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розторгнення трудового договору допускається лише на загальних підставах (стаття 28 КЗпП України).

Але у разі, якщо власником або уповноваженим ним органом під час випробувального строку встановлено невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом цього ж строку звільнити такого працівника. Обовязковою умовою є письмове попередження про це працівника за три дні.

Будьте пильні та пам’ятайте! Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Будь-які спори щодо проходження чи не проходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір.

Згідно зі статтею 221 КЗпП України, трудові спори розглядаються:

  • комісіями по трудових спорах – працівник може звернутися до комісії у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
    районними,
  • районними у місті, міськими чи міськрайонними судами – протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Увага! Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (стаття 40 КЗпП України).