назад

Як працюватиме мовний закон: мешканцям Хмельниччини розповіли про нововведення в сфері обслуговування

Хто саме має неодмінно спілкуватися українською, що буде, якщо людина знає державну мову недосконало, в яких випадках доведеться платити штраф? Ці запитання хвилюють подолян у зв’язку з набуттям чинності окремими нормами Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Роз’яснила нововведення краянам заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна в програмі «Кава з аналітиком» на каналі «Наголос».

Відповідно до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який частково набув чинності з 16 липня 2019 року українців очікує поетапне впровадження державної мови в усі офіційні сфери. Так, з 16 січня 2021 року сфера обслуговування мала повністю перейти на українську мову, позаяк згідно зі статтею 30 цього Закону усі надавачі послуг відтепер зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги державною мовою.

«У законі зазначено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. При цьому відомості державною мовою можуть дублюватися іншими мовами. Це означає, що в супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б не була людина – обслуговувати її мають українською. І лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою», – пояснює юристка Ольга Чорна.

Забезпечити контроль за дотриманням мовного законодавства має Уповноважений із захисту державної мови.

То що ж робити, якщо, попри вимоги законодавства, продавець у магазині звертається до вас не державною мовою? У пам’ятці, розміщеній на сайті Уповноваженого із захисту державної мови, пропонують такий алгоритм дій:

1) попросити про обслуговування державною мовою;

2) у разі відмови звернутися до керівництва, на гарячу лінію установи;

3) при відмові також слід забезпечити фіксацію процесу (відео, аудіо тощо);

4) подати скаргу до Уповноваженого – поштою, електронною поштою.

У скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть. Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявник може отримати відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається. До скарги слід додавати докази для підтвердження факту порушення: аудіо-, відеофайли, письмові свідчення очевидців тощо.

Подати скаргу можна впродовж шести місяців з дня виявлення заявником порушення. Уповноважений повинен повідомити заявника про результати розгляду його скарги.

Що стосується штрафів, то спершу Уповноважений або його представники мають здійснити перевірку суб’єкта господарювання. За її результатами складають акт державного контролю. Якщо порушення підтвердиться, юридичній особі дають 30 днів на його виправлення.

І лише в разі виявлення впродовж року повторного порушення мовного законодавства складається протокол, на основі якого Уповноважений виносить постанову про накладання штрафу. Таким чином, стягнення накладає він, а не суд. Проте суб’єкт господарювання може оскаржити таку постанову в органі правосуддя. Розмір штрафу становить від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, наразі це від 5100 до 6800 грн.