Тема насильства з кожним роком стає більш актуальною для сучасного суспільства, особливо гостро в останні роки себе проявило «домашнє насильство». Статистика вражає, від домашнього насильства в Україні потерпають сотні тисяч людей, водночас лише 10% з них звертаються по допомогу.
Ці чинники спонукають державу знаходити більш нові та ефективні шляхи протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Найбільш знаковою подією, в цьому напрямку, стало прийняття нового Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII (набрав чинності 07 січня 2018 року). Цей закон був прийнятий з метою протидії дискримінації за ґендерною ознакою, імплементації міжнародних стандартів протидії насильству, забезпечення комплексного підходу до запобігання будь-яким формам насильства, узгодження політики ґендерної рівності та профілактики насильства, розширення кола осіб, які підпадають під дію чинного законодавства а також запровадження додаткових заходів, спрямованих на створення запобіжних і захисних механізмів боротьби з усіма формами ґендерно зумовленого насильства.В порівнянні з попередніми законодавчими документами, цей закон має суттєві відмінності.
Права та захист постраждалих.
Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).
Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.
У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей. Тобто, кожна особа, що зазнала домашнього насильства, має можливість на повноцінний та всебічний правовий захист з боку держави, шляхом отримання безоплатного адвоката.
Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.
Постраждалі мають право вимагати від кривдника компенсації витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке винаймається з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.
Запобіжні заходи.
До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:
1) Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, є їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб);
2) Обмежувальний припис. Застосовується на підставі судового рішення. Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
3) Кривдника можуть взяти на профілактичний облік та направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року.
Всі ці заходи — не є покараннями. Це —запобіжні заходи, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.
Відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Власне відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена лише у Кодексі України про адміністративні правопорушення. ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу від 170 грн. до 340 грн. або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн. або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.
Закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство (№2227-19) ухвалений парламентом у грудні минулого року, але набуде чинності лише через рік — 11 січня 2019 року. Зокрема, почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.
Інформація про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях:
Адреса: м. Харків, Майдан Свободи, 5, 6 під’їзд, 3 поверх
Контактний телефон: (057) – 705 – 03 – 52
Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103
(цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України
Офіційний веб-сайт: http://kharkiv.legalaid.gov.ua
