назад

Як протидіяти домашньому насильству говорили з посадовими особами Одеського районного управління поліції

Юрист Овідіопольського бюро правової допомоги Мурад Варшанідзе спільно з професором кафедри адміністративної діяльності поліції Одеського державного університету внутрішніх справ Оленою Ковалевою провели для посадових осіб Одеського районного управління поліції № 2 (м. Біляївка) правопросвітницький захід на тему: «Запобігання та протидія домашньому насильству. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству».

Одеський місцевий центр з надання БВПД та його підпорядковані бюро правової допомоги надають правову допомогу постраждалим особам та активно співпрацюють з іншими організаціями в цій сфері, зокрема з правоохоронними органами.

Статистика вчинення домашнього насильства в Україні вражає, адже кожна третя родина зустрічається з цим явищем. Ситуація загострилась у зв’язку з карантином, коли кривдники і жертви вимушено опинились у закритому просторі. За минулий рік кількість звернень з приводу насильства значно зросла. З них 86% надійшли від жінок, 12% від чоловіків і 2% – від дітей. Тому завдання правоохоронців якнайшвидше реагувати на будь-які прояви жорстокості та знущання, вживати спеціальні заходи протидії домашньому насильству, передбачені законодавством», – зазначають юристи.

За І-ІІ квартал 2021року за вторинною правовою допомогою до Одеського місцевого центру з надання БВПД звернулося більше 50 осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Під час заходу учасники обговорили наступні питання:

  1. Порядок винесення адміністративного протоколу за статтею 173-2 та нюанси його заповнення
  2. Обов’язковість проведення оцінки ризиків
  3. Порядок залучення інших виконавчих органів влади щодо протидії домашньому насильству
  4. Значення, важливість тимчасового заборонного припису, обмежувального припису, відповідальність за їх порушення, строки винесення
  5. Порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення щодо систематичного домашнього насильства, сексуального насильства та насильства за ознакою статі
  6. Нюанси доведення шкоди психологічному здоров’ю постраждалій особі під час розгляду судом адміністративних матеріалів.

Особливу увагу спікер звернув на такі спеціальні заходи реагування, як тимчасовий заборонний припис та взяття кривдників на профілактичний облік та проведення з ними профілактичної роботи, оскільки саме ці заходи застосовуються правоохоронними органами (стаття 24 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Так, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та може містити такі заходи:

  • зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи або за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

Оцінка ризиків проводиться шляхом:

  • спілкування або бесіди з постраждалою особою або її представником;
  • з’ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Що стосується такого спеціального заходу реагування як взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, то уповноважений підрозділ поліції бере на облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього і проводить з ним профілактичну роботу (Наказ Міністерства внутрішніх справ від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України»).

Підставами для поставлення кривдника на профілактичний облік є:

  • складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП;
  • терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівникому повноваженого підрозділу поліції;
  • отримання уповноваженим підрозділом поліції в установленому законом порядку інформації про видачу судом обмежувального припису кривднику;
  • рішення суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП;
  • відкриття кримінального провадження стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
  • повідомлення установи виконання покарань про звільнення відбування покарання кривдника, засудженого за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.

Що стосується притягнення до кримінальної відповідальності, то 11 січня 2019 року з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, що посилюють відповідальність за сексуальне та домашнє насильство, а саме була запроваджена стаття 126-1, яка передбачає настання кримінальної відповідальності за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства.

Однак на практиці далеко не відразу за фактом вчинення домашнього насильства кривдника притягують до кримінальної відповідальності. Вчинення домашнього насильства спочатку підпадає під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення. А щоб справу кваліфікували як злочин, насильство має бути визнане систематичним. На практиці це означає, що поліція повинна скласти як мінімум два адміністративних протоколу за ст. 172-3 КУпАП протягом року, аби наступну заяву вже кваліфікували за Кримінальним кодексом України» – зазначив юрист.

Виходячи з судової практики, яка складається в Україні щодо розгляду судами протоколів про скоєння адміністративного правопорушення за статтею 173-3 КУпАП (вчинення домашнього насильства), дуже часто по формальним причинам кривдник уникає відповідальності, через відсутність доказової бази вчинення домашнього насильства чи у випадку повернення матеріалів справи відділу поліції для належного оформлення.

Наприкінці заходу юрист нагадав, що центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги відносяться до суб’єктів, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відтак, будь-яка особа, яка постраждала від домашнього насильства, в тому числі дитина, має право звернутися до Центру та отримати правову допомогу у вирішенні тієї чи іншої ситуації.

Куди звертатися у випадку домашнього насильства?

  • 0 800 213 103 –  контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
  • 102 ― Національна поліція України;
  • 15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства;
  • 772 або 0 800 500 225 ― Національна дитяча “гаряча лінія”.

Довідково:

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги отримали особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (гендерно зумовленого).