назад

Як виписати родича, що давно не проживає у квартирі?

Марія Петрівна поскаржилась на те, що не може оформити субсидію, оскільки у її квартирі прописаний і не проживає брат чоловіка. Людина давно мешкає за кордоном і повертатись не планує. А родичі не можуть скористатись передбаченим державою механізмом зменшення видатків на оплату комунальних. Ця ситуація стала темою зустрічі юристки Широківського бюро правової допомоги Олени Берези з відвідувачами Інгулецького терцентру №2.

Що порадила вчинити фахівчиня у такому випадку? Отже, виписати родича можна, якщо:

✓ у нього немає права власності;
✓ він не проживає в квартирі більше року.

Примусове зняття з реєстрації особи здійснюється на підставі судового рішення. Позивачу необхідно подавати позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та зняття з реєстрації.
Позовна заява подається до суду за місцем знаходження житлового приміщення. До позовної заяви необхідно долучити акти про відсутність зареєстрованої особи у місці реєстрації, які складає представник балансоутримувача. Таких актів повинно бути не менше 3-х протягом 6 місяців у випадку, коли квартира не приватизована.
Правові основи щодо звернення з таким позовом – ст. 71,72 Житлового кодексу України. Стаття 71 Житлового кодексу передбачає збереження права користування житловим приміщенням у разі відсутності зареєстрованої в ньому особи строком, який не перевищує 6 місяців у наступних випадках тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування.  Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім’ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках – до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

4) виїзду у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу – протягом усього часу виконання таких обов’язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Відповідно до статті 72 Житлового Кодексу України Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Якщо приміщення, в якому зареєстрована особа, що в ньому не проживає, належить позивачу на праві власності, він звертається до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідача.
Згідно зі статтею ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Однак, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Ще більше правової інформації шукайте на порталі правових консультацій WikiLegalaid https://bit.ly/2SXgY3x