У грудні 2019 році до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка, яка розповіла, що в її користуванні знаходиться земельна ділянка, розташована поза межами населеного пункту в урочищі “Санаторій” на території Перечинської міської ради Перечинського району Закарпатської області. Жінка хотіла приватизувати дану земельну ділянку та заернулася до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність. Однак за результатами розгляду поданого клопотання їй було в черговий раз відмовлено у його задоволенні.
Згідно виданого Ужгородським місцевим центром з надання БВПД доручення від 16.12.2020 адвокат Галина Скочиляс зустрілася із клієнткою, вивчила обставини й матеріали справи, підготувала позовну заяву до Окружного адміністративного суду, де виклала всі зазначені обставини справи, та просила визнати дії протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру, яким відмовлено громадянці у наданні дозволу відведення земельної ділянки у власність та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру, у відповідності до вимог Земельного кодексу України, надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою громадянці на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства із земель, що розташовані за межами населених пунктів.
Відповідач, тобто Головне управління Держгеокадастру, надав відзив, в якому просить суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, зазначив, що позивачці відмовлено у задоволенні поданого клопотання у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: частина земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що повністю відповідає положенням Земельного кодексу України.
У відповідь на відзив адвокат подала заперечення, в якому зазначила, що довідкою міської ради підтверджено віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, що спростовує твердження відповідача про приналежність такої до чагарників.
Згідно з частиною 3 статті 116 Земельного Кодексу України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом.
Окрім того, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлює, що виключною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
30 листопада 2020 Закарпатський окружний адміністративний суд, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 260/2826/20 за позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовільнити повністю. Визнати дії протиправними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру, яким відмовлено громадянці у наданні дозволу відведення земельної ділянки у власність та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою.