До Третього одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася літня жінка М. за правовою допомогою у справі про визнання договору дарування недійсним. За результатами розгляду звернення клієнтці було призначено адвоката Світлану Чапуріну для представництва її інтересів у суді.
Під час зустрічі з адвокатом М. розповіла, що їй на праві приватної власності належала квартира. Вона є інвалідом першої групи, залишилась самотньою людиною, часто хворіла та за станом здоров’я не мала можливості самостійно себе утримувати та вести господарство.
Дочка клієнтки, гр. В, пообіцяла утримувати та доглядати її довічно, однак з однією умовою, що частина квартири, яка належить матері, дістанеться їй, а не іншим членам родини.
На дані умови клієнтка центру погодилась, та 01 квітня 2004 року уклала договір дарування 45/100 частин квартири на користь гр.В. Однак з моменту укладання договору і по теперішній вона ніякої матеріальної допомоги матері не надавала, веденням господарства не займалася.
За станом здоров’я клієнтці неодноразово доводилось перебувати у лікарнях, однак дочка ніколи її не відвідувала, станом здоров’я не цікавилась, допомоги не надавала.
Гр. М. також зазначила, що при підписанні договору дарування не мала наміру передавати приналежну їй частину квартири у власність В., і вважала укладений договір дарування договором довічного утримання.
Завдяки зусиллям адвоката Світлани Чапуріної було доведено, що при укладанні договору дарування літня жінка М. не розуміла правових наслідків вчиненого правочину та мала намір передати приналежну їй частину квартири у власність відповідачці за умови отримання від неї допомоги – харчування, сплату комунальних послуг, придбання взуття, одягу тощо, що передбачає договір довічного утримання. Факторами, які вплинули на волевиявлення позивачки були те, що вона є особою похилого віку, її стан здоров’я був незадоволений, вона бажала отримувати сторонню допомогу від її дочки, яка її умовила це зробити.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 9 липня 2018 року позовні вимоги громадянки М. були задоволені повністю – договір дарування від 01.04.2004 року був визнаний недійсним ( деталі: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75179492)
З громадянки В. також стягнуто на користь Держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Центр висловлює щиру подяку адвокату Світлані Чапуріній за плідну співпрацю!