У вересні 2019 до Херсонського місцевого центру з надання БВПД звернувся громадянин П., який є учасником бойових дій – учасником АТО, із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги, що передбачає складання адміністративного позову та здійснення представництва інтересів у суді.
Громадянин П. повідомив, що військову службу проходив у військовій частині 3056 Національної гвардії України. У 2017 році, наказом командира військової частини, був звільнений з військової служби і виключений зі складу військовослужбовців, але грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій не отримав.
Херсонський місцевий центр з надання БВПД на підставі доручення №2162 від 24.09.2019 призначив клієнтові адвоката Валентину Токаленко.
Вивчивши матеріали справи, адвокат склала адміністративний позов про визнання протиправною бездіяльність військової частини 3056 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати заявникові грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 26.05.2015 по 13.11.2017 р.р.
Адміністративний позов аргументовано вимогами чинного законодавства України, зокрема: Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, яким передбачено проведення розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій на момент виключення зі списків особового складу, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 19 Конституції України, Закону України «Про відпустки».
В обґрунтування вимог адвокат звернула увагу суду на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (620/4218/18).
Відповідно до п.17 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Згідно з п.18 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Відповідно до п.19 ст.10-1 Закону 2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
При цьому визначення поняття особливого періоду наведене у законах України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII та Законом України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2063/19 від 05.11.2019 року позов задоволений у повному обсязі, визнано протиправною бездіяльність військової частини 3056 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати громадянину П. грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 26.05.2015 по 13.11.2017, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13.11.2017, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 26.05.2015 по 13.11.2017, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13.11.2017.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за наступним посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85422897