назад

Батько має право! З успішної практики юристів БПД

 

Права та обов’язки жінки та чоловіка щодо виховання дітей є рівними. І коли певний час один з батьків не може повною мірою виконувати свої обов’язки – це не підстава для позбавлення батьківських прав. Ця справа – успішна історія про захист прав батька, якого колишня дружина хотіла позбавити батьківських прав.

До Першотравенського бюро правової допомоги звернувся пан Володимир. Чоловік був у розпачі, адже несподівано для себе отримав документи з суду про позбавлення батьківських прав відносно чотирирічного сина.

Пан Володимир розповів, що жив з дружиною та сином звичайним сімейним життям. У 2018 році він втратив роботу і був вимушений поїхати на заробітки в Польщу. Спочатку вони із дружиною постійно були на зв’язку, чоловік регулярно надсилав кошти на утримання родини. Та за певний час дружина перестала з ним спілкуватись. Протягом декількох місяців він намагався знайти з нею зв’язок через батьків, друзів, знайомих, однак усі спроби були марними.

Після повернення додому Володимир побачив, що у квартирі, де вони усі разом проживали, відсутні речі дружини та сина. Згодом чоловік дізнався, що жінка звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу. Більше того –  заочним рішенням їх шлюб було розірвано. Також дружина подала позов про стягнення аліментів, і Володимиру вже було нараховано заборгованість за 9 місяців.

Усі спроби чоловіка знайти дружину та свого маленького сина були марними. А за якийсь час Володимир ще й отримав позовну заяву про позбавлення його батьківських прав. Свій позов колишня дружина обґрунтовувала тим, що чоловік вже більше двох років не цікавиться життям сина, не утримує його ні матеріально ні морально, ні духовно, не піклується про нього, а отже, самоусунувся від виконання батьківських обов’язків.

Проаналізувавши усі обставити справи, фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги Тетяна Хандрига прийняла  рішення про необхідність зібрання доказової бази та подання відзиву на позовну заяву.

Юристка у відзиві виклала усі обставини справи та підкріпила їх доказами. А саме: відміткою у закордонному паспорті про те, що пан Володимир перебував за кордоном, роздрукованим листуванням про те, що чоловік неодноразово звертався до позивачки із проханням пояснити її дії та надати адресу місця проживання для зустрічей із сином; звернення до органів опіки та піклування із метою побачень з сином тощо.

Як результат, Першотравенський міський суд вивчив усі матеріали справи, та 24 вересня виніс рішення по справі № 186/827/20, яким відмовив у задоволені позову про позбавлення батьківських прав пана Володимира відносно малолітнього сина. А отже його права як батька було повністю відновлено.

Коментує фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги Тетяна Хандрига:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків – це коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкуються з неї в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Також, якщо батьки не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Але це можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків. А тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 Сімейного кодексу України). Тому він підлягає застосуванню тільки тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» сказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Крім того, відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, на позивачку покладався обов’язок довести факт ухилення відповідача від виконання ним батьківських обов’язків , однак крім заборгованості по аліментам та показань її родичів, нічого більше вона не додала.