назад

Бажаєте отримати паспорт-книжечку замість ID-картки? Це – ваше право!

Паспорт громадянина України є мінімальною та необхідною умовою для здійснення людиною будь-якого конституційного права всередині країни. З січня 2016 року Державна міграційна служба України розпочала запровадження паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки (ID-картки). І ,тепер, громадянам, які звернулися за оформленням паспорта по досягненню відповідного віку оформляється паспорт громадянина України виключно у формі картки. Але ж, є категорії осіб, які в силу своїх релігійних переконань не бажають, ані надавати державі згоди на обробку персональних даних, що вимагається для отримання паспорта у формі пластикової картки, ані отримувати такого паспорта. Як ж отримати паспорт у формі книжечки?

З таким питанням до Рокитнівського бюро правової допомоги звернулася пані Тетяна ( ім’я змінено). По досягненню її донькою  16 років вони звернулися до Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області для отримання паспорта громадянина України. У заяві щодо оформлення паспорта громадянина України вказали, що не надають згоди на оформлення паспорта у формі ID-картки  і забороняють передавати будь-які дані щодо дитини і самих батьків до Єдиного державного демографічного реєстру та присвоювати унікальний номер запису в Реєстрі, просили оформити  і видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до чинного Положення про паспорт громадянина України без застосування засобів ЄДДР. Рокитнівським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки на тій підставі, що потрібне рішення суду, яке набрало законної сили  про зобов’язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Для того, щоб допомогти вирішити дану ситуацію, Наказом про надання БВПД для складання процесуальних документів призначили працівника бюро Ігоря Богданця. Головний спеціаліст Рокитнівського бюро правової допомоги вивчив всі нюанси даного питання і склав адміністративний позов про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, який направили до суду.

Рівненським окружним адміністративним судом позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Рокитнівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області у видачі паспорту громадянина України та зобов`язано Рокитнівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Посилання на рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень  https://reyestr.court.gov.ua/Review/95035978

Справа №460/7520/20

Довідково:

Наразі діє два нормативних акти: Постанова Верховної Ради України “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон” №2503-XII від 26.06.1992 та постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” №302 від 25.03.2015, відповідно до яких особи, що раніше отримали паспорт, не зобов`язані звертатися за його обміном, а при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років, до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302” (набрала чинність 07.06.2019), до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” №5492-VI від  20.11.2012, на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”), не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.