назад

Безпека туриста – запорука вдалої подорожі

Щорічно 27 вересня з метою популяризації туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв’язків між народами різних країн відзначається Всесвітній день туризму. Це свято встановлено Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристської організації в 1979 році.

Відповідно до Указу Президента України від 21.09.1998 № 1047/98 в Україні також щороку 27 вересня відзначається День туризму.

Плануючи подорож, а особливо за кордон, не слід забувати, що радість від передчуття омріяного відпочинку чи участі у цікавому тематичному заході, який і є метою поїздки, може змінитися розчаруванням або ж бідою. Це пов’язано з тим, що на туриста в залежності від різних обставин може чатувати безліч небезпечних ситуацій, до прикладу, можливість підхопити екзотичну хворобу, вірогідність втрапити до в’язниці через банальне незнання законів іншої країни, куди він подорожує, потрапляння в тенета турагентів-шахраїв та багато інших.

Для того, щоб подорож була вдалою та принесла яскраві враження, позитивні спогади та гарні фото, слід знати деякі аспекти, що стосуються безпеки в галузі туризму. Питанням безпеки туризму заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко і присвятила черговий випуск передачі «Право знати», який вийшов у ефір Українського радіо.Херсон 23 вересня.

Завантажити аудіозапис радіоефіру або прослухати на YouTube

Відповідно до Закону України «Про туризм» (від 15.09.1995) туризм – тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від’їжджає.

Туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з метою, не забороненою законом країни, куди вона прямує, на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Організаційними формами туризму є:

  • міжнародний туризм (в’їзний туризм – подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм – подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни);
  • внутрішній туризм (подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території).

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму:

  • дитячий;
  • молодіжний;
  • сімейний;
  • для осіб похилого віку;
  • для осіб з інвалідністю;
  • культурно-пізнавальний;
  • лікувально-оздоровчий;
  • спортивний;
  • релігійний;
  • екологічний (зелений);
  • сільський;
  • підводний;
  • гірський;
  • пригодницький;
  • мисливський;
  • автомобільний;
  • самодіяльний тощо.

Суб’єкти туристичної діяльності:

  • туристичні оператори (туроператори) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
  • туристичні агенти (турагенти) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг;
  • інші суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
  • гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу – фізичні особи, які проводять діяльність, пов’язану з туристичним супроводом, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об’єкти відвідування;
  • фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.

Безпека в туризмі

Безпека в галузі туризму – сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму (частина 1 статті 13 Закону України «Про туризм»).

 

Туристу корисно знати, що порушеннями законодавства в галузі туризму є:

  • провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов;
  • залучення до надання турпослуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфвимогам;
  • ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності;
  • порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму;
  • незаконне використання категорії об’єкта туристичної інфраструктури;
  • порушення умов договору між туристом і суб’єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг;
  • невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов;
  • порушення правил щодо охорони чи використання об’єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об’єктів відвідування;
  • створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) турпослуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності;
  • незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності;
  • розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Задля забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані:

  • інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов’язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо);
  • інформувати  туристів (екскурсантів) про виникнення всіх  загроз  їх  безпеці  в  місцях тимчасового   перебування,  вживають  заходів,  що  спрямовані  на сприяння   аварійно-рятувальній   службі   у  наданні  оперативної допомоги  особам, які постраждали під час подорожі, у тому числі з їх  тимчасового  розміщення  та  харчування  у  період  здійснення рятувальних заходів;
  • створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо;
  • забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо);
  • забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем;
  • забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;
  • забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих;
  • оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства;
  • туроператор та турагент зобов’язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами та надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку або іншої кредитної установи) перед туристом.

Законодавчо визначено, що держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України; гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон; у разі виникнення надзвичайних ситуацій вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на:

  • забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами;
  • забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю;
  • інформування суб’єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування;
  • надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації;
  • забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв’язку;
  • заборонення використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян;
  • охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об’єкти культурної спадщини та довкілля;
  • забезпечення безпеки об’єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

Страхування туристів

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» (від 07.03.1996), страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

  • з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
  • з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
  • з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування (та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя); перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Законом України «Про туризм» передбачено обовязкове страхування туристів,  а також страхування на вимогу чи за бажанням туриста.

Обов’язковим є медичне страхування туристів та страхування від нещасного випадку.
Обов’язкове страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі і забезпечується одним з  наступних шляхів:

  • суб’єктами туристичної діяльностіна основі угод із страховиками;
  • туристамиза їх бажанням самостійно (укладення договору туристом зі страховиком).У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформація про умови обов’язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Страхування на вимогу чи за бажанням туриста:

  • за вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі;
  • за бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з передчасним поверненням до місця проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.У цьому випадку, щоб не бути ошуканими, туристи мають знати, що вони мають укладати договори страхування зі страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України відповідно до Закону України «Про страхування».

Туристам не слід також забувати, що вони відповідно до законодавства зобов’язані:

  • не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;
  • виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;
  • поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;
  • зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об’єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;
  • дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;
  • надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;
  • дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;
  • відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями;
  • виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.

Поради туристам для їх безпечної подорожі:

  1. плануючи поїздку, слід зібрати відгуки про тур та туристичну компанію та подивитися на рейтинг надавача туристичних послуг у соцмережах та Інтернет-сайтах.
  2. при замовленні туристичних послуг намагайтеся якомога детальніше з’ясувати інформацію про тур,а отримавши цю інформацію, перевірте її самостійно.
    При телефонному дзвінку до менеджера по туру необхідно запитати про додаткові витрати в турі та платежі, яких немає в програмі туру та всі «підводні камені», а також умови проживання в готелі, як будете добиратися до місця вашої відпустки. Також слід задавати усі питання, які вас цікавлять, співротібнику турагенції і, аналізуючи відповіді, ви маєте можливість зорієнтуватися у компетентності цього працівника, що також опосередковано може свідчити про надійність або ризиковість турфірми.
    Після покупки туру можна, наприклад, самостійно зателефонувати до готелю, де планують вас поселити в рамках туру, до авіакомпанії, яка забезпечуватиме переліт, запитавши підтвердження заброньованих квитків та готельного номеру;
  3. перед поїздкою до іншої країни обов’язково дізнайтеся інформацію про закони цієї країни, а також те, до яких установ, правоохоронних органів, посадових осіб, громадських організацій у місці вашого перебування можна завернутися у разі необхідності.

Отримати інформацію та допомогу, дізнатися про свої права під час подорожі можна:

  • скориставшись інтернет ресурсом Міжнародної організації з міграції: (http://iom.org.ua/ua);
  • зателефонувавши до Національної безкоштовної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527-безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні; 0 800 505 501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні, графік роботи: щодня з 08.00 до 20.00;
  • зателефонувавши на урядову «гарячу лінію» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.
  • отримавши інформацію про режим в’їзду до країн світу та правила виїзду громадян України за кордон можна на сайті Міністерства закордонних справ України у розділі «Подорожнім» (https://mfa.gov.ua).
  • отримавши актуальну інформацію  про правила  в’їзду для громадян України до інших країн на порталі МЗС( https://tripadvisor.mfa.gov.ua/).
    МЗС України оперативно оновлює інформацію про обмеження і вимоги на онлайн-карті цього ресурсу та рекомендує до початку поїздки за кордон (навіть якщо ви придбали туристичну путівку або тур) перевіряти умови, аби уникнути ускладнень на кордоні;
  • у разі загрози вашому життю та здоров’ю невідкладно звертайтеся на цілодобові «гарячі лінії» закордонних дипломатичних установ України або на цілодобову «гарячу лінію» Міністерства закордонних справ України:  +38 044 238 16 57, електронна пошта: [email protected]

Якщо виникли додаткові питання правового характеру – телефонуйте Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України), де можна отримати наступну інформацію:

  • контакти та зв’язок з усіма центрами з надання БВПД та бюро правової допомоги; консультування з питань надання безоплатної правової допомоги;
  • інформування про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини;
  • надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань.