назад

Бізнес на землі: вимоги до різних видів діяльності та особливості оподаткування

Поширена практика, коли мешканці сіл використовують землі сільськогосподарського призначення, які належать їм на праві приватної власності чи оренди, наприклад, для вирощування сільськогосподарської продукції на продаж. Причому таку діяльність провадять без створення особистого селянського господарства чи іншого виду суб’єкта господарювання. Чи не порушує це закон? Пояснює заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна.

У статті 121 Земельного Кодексу України визначено, землі якого цільового призначення та в яких розмірах можуть отримати безоплатно у власність громадяни України. З-поміж видів ділянок – землі для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва та інші.

Отже цільове призначення ділянки, яку отримує людина, уже вказує, яким видом діяльності вона може на цій ділянці займатися. Що ж стосується вимог, яких необхідно дотримуватися при провадженні певного виду діяльності, то вони різняться.

Так, при утриманні птиці в особистих селянських господарствах кожен власник повинен дотримуватись та виконувати ветеринарно-санітарні вимоги  або  проводити еквівалентні до них санітарні заходи, які дають  змогу  досягти  рівноцінного  рівня санітарного захисту птиці та людини.

Розведення та утримання пасік регулює Закон України «Про бджільництво». Відповідно до статті 15 цього закону  розміщувати пасіки юридичні чи фізичні особи можуть на:

  • земельних ділянках, які належать особам на правах власності;
  • земельних ділянках, які належать особам на праві користування;
  • земельних ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою);
  • на землях лісового фонду, згідно з вимогами Лісового кодексу України.

Крім того, є низка документів, які регламентують особливості розміщення пасік та захист бджіл. До прикладу, Наказ головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 «Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» з-поміж іншого визначає, що територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами; відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади; при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Більшої популярності з кожним роком набуває сільський зелений туризм – специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості.

Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не належить до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупний річний дохід від неї не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України. У разі перевищення рівня доходів, надання послуг сільського зеленого туризму має здійснюватися на засадах підприємництва. При цьому в якості суб’єкта підприємницької діяльності може бути зареєстрований як сам сільський господар, так і будь-хто із членів його родини, що постійно проживає з ним та не має обмежень у здійсненні зазначеної діяльності.

І про податки

Питання оподаткування для тих, хто має намір працювати на власній чи орендованій землі, отримуючи від цього прибуток, особливо актуальне.

Відповідно до підпункту 165.1.24 статті 165 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України (стаття 121).

Однак, якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, тобто ділянок для ведення особистого селянського господарства та/або земельних часток (паїв), виділених в натурі (на місцевості), перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту (ділянок для садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва, для ведення особистого селянського господарства та/або земельних часток (паїв), виділених в натурі).

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їхня сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.