назад

Чи обов’язкова шкільна форма в Україні

У багатьох країнах світу шкільна форма – це невід’ємна частина шкільного життя. В Україні шкільна форма завжди була предметом дискусій, адже запровадження обов’язку носіння шкільної форми має свої позитивні і негативні сторони. Частина громадян вважає, що вона нівелює показові відмінності у доходах родин і дешевше обходиться сімейному бюджету, а інша частина вважає форму пережитком минулих часів і виступає за зручність та виявлення індивідуальності дітей через одяг. Отже, чи обов’язкова шкільна форма в Україні? Пояснює заступниця начальника Міжгірського бюро правової допомоги Тетяна Головка.

Перший крок, який слугував скасуванню шкільної форми, здійснили батьки школярів, які почали збирати підписи під електронною петицією до Президента України про скасування обов’язковості шкільної форми у школах. У тексті петиції йшла мова про те, що Указ Президента України від 12 червня 1996 року № 417/96 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» (далі – Указ) ухвалювався для забезпечення дітей недорогою шкільною формою, а соціально незахищені категорії населення мали отримувати її безкоштовно. Цього не відбувалося і нині шкільна форма є настільки дорогою, що суттєво позначається на бюджеті родин, які мають дітей шкільного віку. Крім того, існування цього Указу давало право окремим авторитарним керівникам шкіл вимагати від батьків придбання форми певного зразка, нерідко, за завищеними цінами.

Сам Указ вже вважали застарілими не лише батьки та учні, а й часто самі освітяни, проте поки що це доти ніхто не оскаржував. Тому коли петиція набрала необхідну кількість голосів Президент України Володимир Зеленський у червні 2019 року визнав відповідний Указ таким, що втратив чинність. Це означає, що адміністрація школи більше не зможе примушувати учнів відвідувати уроки лише у формі.

Проте, недоречний одяг дітей в деяких навчальних закладах, де запроваджені правила щодо ділового стилю, можуть стати причиною для виховної бесіди або навіть відсторонення від уроків.

В такому випадку, можна звернутися зі скаргою щодо порушення права дитини на освіту до освітнього омбудсмена відповідно до Порядку і умов звернення до освітнього омбудсмена, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року № 491. Така скарга подається впродовж одного року після виявлення порушення прав. Її може бути подано як окремою особою, так і колективно. З більш детальною інформацією можна ознайомитися на офіційному вебсайті освітнього омбудсмена: https://eo.gov.ua/.

Також, коли на дитину, особливо в підлітковому віці, вчитель починає тиснути, вимагаючи носити обов’язкову шкільну форму, позбавляючи індивідуальності, публічно сварить або принижує у присутності всіх однокласників – такі дії вчителя чи адміністрації закладу є виразним та очевидним булінгом щодо учня.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» затверджено Порядок застосування заходів виховного впливу, який визначає процедуру застосування заходів виховного впливу в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

Так, заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) в закладі освіти застосовуються з метою:

відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;

недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);

загальної превенції випадків булінгу (цькування) у закладі освіти.

Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Батькам достатньо подати відповідну заяву керівнику навчального закладу, який протягом доби повідомляє про даний факт територіальний орган Національної поліції України, а також скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Закону, який би визначав обов’язковість форми – немає, як і закону, який би забороняв носити інший одяг будь-якого кольору. Тому тиск, здійснюваний на учнів у абсолютній більшості випадків – протиправний.

Отже, жодні вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу неприпустимі та незаконні.