Після смерті батьків Микола вирішив успадкувати житловий будинок. Він звернувся до державного нотаріуса Коломийської районної державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, де йому було відмовлено. Оскільки державним нотаріусом встановлено, що житловий будинок має статус колишнього колгоспного двору і частки померлого голови колгоспного двору та інших його членів не виділено.
У зв’язку з відмовою у видачі спадщини Михайло звернувся у Коломийський місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги (далі – Центр), де йому призначили адвоката – Крамаренко Катерину Сергіївну.
Правозахисниця, ознайомившись з матеріалами справи, склала позовну заяву до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Судом було встановлено, що Михайло є членом колишнього колгоспного двору, до якого ще входив його батько Микола (голова колгоспного двору), його мати Анастасія та брат Василь. Кожен член сім’ї володів у рівних частках даного домоволодіння. У 1999 році померла мати Михайла, та заповіла йому свою частку, а у 2008 році помер батько, який теж заповів Михайлу свою частку.
Відповідачем по даній справі був брат Василь, у судовому засіданні він вказав, що не претендує на частку в майні колгоспного двору, спадщину після смерті батьків не прийняв та не заперечує щодо задоволення позову.
Катерина Сергіївна допомогла зібрати всі необхідні докази для суду на основі яких суд визнав право власності в порядку спадкування на нерухоме майно за Михайлом.
Довідково:
- Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 зі змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
- Відповідно до п.п. 4.14, 4.15 п. 2 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Судова справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №346/5460/21