назад

За даними секретаріату Кабінету Міністрів України, за 10 років дії Закону України «Про доступ до публічної інформації» опрацьовано понад 700 тисяч запитів, 35 тисяч з яких опрацьовано саме Секретаріатом уряду. 350 тис. запитів надійшло електронною поштою, 250 тис. – поштою, 80 тис. – іншими каналами, в тому числі особисті прийоми. При цьому, 8 тис. отримано телефоном, а 6 тис. – факсом. Після введення карантину громадяни стали більше цікавитися правовою інформацією.

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації»

Згідно з ст. 12 цього Закону, доступ до публічної інформації мають:

  1. запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;
  2. розпорядники інформації – суб’єкти, визначені у статті 13 цього Закону»;
  3. структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Доступ до публічної інформації забезпечується шляхом постійного оприлюднення інформації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, в офіційних друкованих виданнях тощо (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст. 6 ч.2 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється виключно задля національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Інформація з обмеженим доступом:

  • конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
  • таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі.
  • службова інформація. Службовою інформацією є інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади.

Положеннями частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що вільний доступ має бути до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками, взяття та одержання бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель.

Кожна особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

  1. персональні дані знеособлені та захищені;
  2. фізичні особи, персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних;
  3. надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;
  4. обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Відповідно до ст. 11 Закону посадові та службові особи, що оприлюднили інформацію, не притягуються до юридичної відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов’язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю.

Запит на доступ до публічної інформації

Стаття 19 Закону передбачає, що:

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі на вибір запитувача.

Запит має містити ім’я запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, номер телефону; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Юридична відповідальність

Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;

Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України “Про доступ до судових рішень” – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України “Про звернення громадян” – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Детальніше про доступ до публічної інформації можна дізнатись за посиланням.