назад

Фахівець Новгород-Сіверського бюро правової допомоги допомогла визнати право власності на житловий будинок в порядку спадкування

Інколи, для того, щоб успадкувати майно потрібно звертатися до суду.
Так, до Новгород-Сіверського бюро правової допомоги звернулася жінка, яка пояснила, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька та вже оформила право на спадщину на частину спадкового майна. Однак, у оформленні спадщини на житловий будинок нотаріус їй відмовила у зв’язку з тим, що в правовстановлюючому документі на будинок, виданому її батьку, як голові колгоспного двору, не була зазначена інформація про матір жінки, яка проживала разом з батьком та була членом колгоспного двору, а отже має право на частку в майні колгоспного двору.
Менським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги надавати безоплатну вторинну правову допомогу щодо визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування було уповноважено фахівця Новгород-Сіверського бюро правової допомоги Наталію Довбню.
Слід зауважити, що спадкування майна колишнього колгоспного двору має свої особливості.
Правовий режим колгоспного двору визначався положеннями Цивільного кодексу Української РСР. Колгоспний двір визначається як сімейно-трудове об’єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнавався рівними.

Нині чинне законодавство не містить визначення поняття «колгоспного двору». Використання терміну “Колгоспний двір” було припинено 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-XII був введений в дію Закон України «Про власність».
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років поспіль до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (у цей строк не включаються час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, а також хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Тобто, після введення в дію Закону України «Про власність» у всіх членів колгоспного двору виникло право власності на його майно в рівних частинах.
Після вивчення всіх обставин справи та наданих документів, враховуючи те, що матір жінки також померла, а її майно успадкував чоловік – батько клієнтки, працівником бюро була складена позовна заява про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та представлено інтереси клієнтки в суді. Рішенням суду позовні вимоги задоволені в повному обсязі.