назад

Херсонщина: відсутність доказів вини поза розумним сумнівом покладено в основу виправдувального вироку

Пан Роман обвинувачувався у зайнятті гральним бізнесом. Вперше він був засуджений судом до покарання у виді штрафу, але у зв’язку з відсутністю коштів на його сплату покарання замінено судом на покарання у виді позбавлення волі. Суд апеляційної інстанції повернув справу на новий судовий розгляд і нарешті винесено виправдувальний вирок. Чимало зусиль для цього доклала адвокатка Тамара Кушнеренко, яку призначено Регіональним центром для надання БВПД у Херсонській області пану Роману для здійснення захисту за призначенням за дорученням № 021-0001726 від 06.10.2015.

В ході вивчення матеріалів справи захисником виявлено чимало порушень з боку працівників правоохоронних органів під час досудового розслідування.

Так, в порушення вимог ч.1 ст.52 КПК України пану Роману не було забезпечено захисника з моменту набуття статусу підозрюваного, хоча інкримінований йому злочин підпадає під класифікацію особливо тяжкого злочину.

Обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині заперечував, зазначив, що ніколи не займався гральним бізнесом, ніяких договорів оренди не укладав, а також в приміщенні, де здійснювався гральний бізнес, не перебував.

На обґрунтування винуватості пана Романа сторона обвинувачення посилалася на показання допитаних в судовому засіданні свідків, які є працівниками правоохоронних органів, та письмові докази, які вважав за необхідне надати прокурор. Але зазначені показання не підтверджуються, а навпаки, спростовуються показаннями іншого свідка, допитаного в судовому засіданні, який працював охоронником у даному кафе.

Сторона захисту звернула увага суду на те, що відповідно до п.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має право допитувати свідків, які свідчать проти неї, або вимагати їхнього допиту. Однак зазначене право не було забезпечено пану Роману стороною обвинувачення. При цьому саме прокурор у судовому засіданні повинен подавати докази обвинувачення й брати участь у доведенні їх переконливості, що зроблено не було, оскільки інші свідки сторони обвинувачення для дачі показань у судове засідання не з’явилися, постанови про примусовий привід відносно них залишились не виконаними.

Окрім того, надана стороною обвинувачення на підтвердження винуватості пана Романа копія договору оренди нежитлового приміщення, який нотаріально не посвідчений, відповідно до якого останній отримав у тимчасове, платне користування зазначене приміщення, є неналежним та недопустимим доказом по справі, оскільки не містить фактів та обставин, що мають значення у кримінальному провадженні та підлягають доказуванню, а також відсутні докази того, що він був отриманий у порядку, встановленому КПК України. Разом з цим, суду не надано оригінал договору оренди нежитлового приміщення або його дублікат, виготовлений у встановлений законом спосіб.

Всі інші письмові докази, надані суду стороною обвинувачення, не мають ніякого доказового значення по даній справі, а протокол огляду місця події не доводить причетність саме пана Романа до вчинення інкримінованого йому злочину, а тому викладені в протоколі огляду обставини не вказують як на доказ вини пана Романа у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінюючи наведене, суд погодився з доводами адвоката, що об’єктивних даних, які б підтверджували факт зайняття гральним бізнесом пана Романа, не встановлено, а те, що останній не був забезпечений захисником під час проведення досудового розслідування, є грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому всі докази, надані стороною обвинувачення, дають підстави суду визнати їх недопустимими, а відтак такими, які не можна покласти в основу обвинувального вироку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконливого висновку, що вина пана Романа поза розумним сумнівом не доведена, та виніс виправдувальний вирок.

З повним текстом якого можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99801933