назад

Коли людину можна примусово виселити з будинку

До Теофіпольського бюро правової допомоги, що на Хмельниччині, звернулася 90-річна бабуся. Старенька просила допомогти виселити з будинку колишнього зятя. Чоловік неодноразово знущався над старенькою та притягався за це до адміністративної та кримінальної відповідальності. В судовому порядку колишній зять був виселений з будинку без надання іншого жилого приміщення.

Як розповіла бабуся, вона є власницею житлового будинку, який побудувала разом зі своїм покійним чоловіком у 60-х роках минулого століття. Разом з ними в будинку з 1974 року, після одруження з їхньою донькою, почав проживати зять. Відносини зятя з дружиною були складними, в подружжя часто виникали сварки, чоловік нерідко бив жінку. Після смерті тестя зять став поводитися агресивніше: в будинку постійно траплялися сварки, чоловік бив не лише дружину, але й тещу, через що жінка неодноразово зверталася до лікарів.

У 2019 році за рішенням суду щодо зятя було видано обмежувальний припис на 6 місяців та накладено заборону перебувати та наближатися на 10 метрів до будинку. Однак кривдник не змінив своєї поведінки. Неодноразово чоловіка притягували до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї.

Цю справу доручили адвокатці Зінаїді Ніколайчук, яка співпрацює з системою  БПД. Вона яка підготувала позовну заяву до суду про захист права власності та виселення кривдника з будинку без надання іншого жилого приміщення. Розглянувши справу, суд задовольнив позов. Згідно з рішенням суду від 5 серпня 2020 року в справі №685/264/20 чоловік виселений з житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.

Коментує адвокатка Зінаїда Ніколайчук:

Питання виселення регулюється нормами Житлового кодексу УРСР. Частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Однією з підстав виселення, передбаченою частиною першою статті 116 Житлового кодексу, є систематичне руйнування або псування приміщення наймачем, членом його сім`ї або іншими особами, які проживають разом з ним, використання його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

Щодо цієї конкретної справи, то під час судового розгляду було підтверджено, що чоловік неодноразово порушував правила співжиття. Заходи, які здійснювали Національна поліція та суди, –  притягнення до відповідальності за вчинення насильства в сім`ї та видача обмежувального припису, виявилися безрезультатним. Оскільки чоловік не припинив вчиняти правопорушення, то був примусово виселений з будинку, де проживає його колишня сім’я.