назад

Мама виправилася: суд повернув чернівчанці сина

Суд може відібрати у батьків дитину, які не дбають про неї, захищаючи передусім її права. При цьому мама або тато мають шанс виправитися і повернути своє чадо.

З такою проблемою до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Оксана. Вона розповіла, що рішенням Шевченківського районного суду Чернівців у неї відібрали малолітнього сина без позбавлення батьківських прав. Справа в тому, що жінка мала алкогольну залежність і не дбала про дитину. Але вчасно схаменулася, переосмисливши сенс життя. Пані Оксана переглянула своє оточення, привела до ладу власне помешкання і почала лікуватися від алкогольної залежності. Коли у неї відібрали сина, жінка не припиняла з ним спілкування, постійно відвідувала його, приносила гостинці, засоби гігієни, цікавилася його розвитком та здоров`ям.

У центрі з надання БВПД пані Оксані призначили адвоката Інну Глинську. Вона звернулася з позовною заявою до Шевченківського районного суду Чернівців про повернення пані Оксані сина. У позові адвокат просила повернути малолітню дитину його матері, мотивуючи це тим, що остання переосмислила та змінила спосіб свого життя й запевнила, що докладатиме максимум зусиль, аби син мав належне виховання і був матеріально забезпеченим.

Інна Глинська також зазначила, що пані Оксана перебуває у шлюбі, в якому у неї народилась донька. Чоловік пані Оксани підтримує її бажання повернути сина в їхню сім`ю. Обіцяє, що буде дбати про нього як про рідного та утримувати матеріально.

Суд повністю задовільнив позов до виконавчого комітету міської ради, як органу опіки та піклування, про повернення матері малолітньої дитини.

    Справа № 727/5907/21  https://reyestr.court.gov.ua/Review/99523033

   Коментує адвокат Інна Глинська, яка співпрацює з системою БПД:

Які підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав?

Відповідно до  ст.  170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

1. ухиляються від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;

2. жорстоко поводяться з дитиною;

3. є хронічними алкоголіками або наркоманами;

4. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

     Який судовий порядок повернення дитини?

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Сімейного кодексу України, якщо немає причин, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.                 Позивачем у справах про повернення дитини виступає особа, в якої відібрали дитину. Відповідачем є той суб’єкт, який був позивачем у справі про відібрання дитини. Це можуть бути родичі дитини, орган опіки та піклування, прокуратура. Якщо дитина проживає в сім’ї опікуна (піклувальника), прийомній сім’ї, то співвідповідачами будуть органи опіки та піклування і особи, що заміняють батьків.

При розгляді в суді справи обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов’язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме його недостатньо обґрунтованим чи таким, що суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про повернення дитини суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Оскільки підставою для відібрання дитини у батьків є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання, то повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин. Довести це має позивач, оскільки кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами можуть бути документи про пройдений курс лікування, рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, акт обстеження умов життя тощо.

Також варто пам’ятати, що рішення в частині повернення дитини батькам належить негайному виконанню.

      Практика вирішення таких спорів у Європейському суді з прав людини

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Тому в нашому випадку, аналізуючи вказані норми закону, суд дійшов висновку: встановлені обставини вказують на те, що немає причин, які перешкоджали неналежному вихованню малолітньої дитини її матір`ю, що позивачка прагне виховувати сина, піклуватися про його розвиток та навчання, для чого створює відповідні умови. Загрози для здоров`я та життя дитини не встановлено, а відтак є можливість повернення матері сина, якого відібрали за рішенням суду.

    Підстави, за яких повернення відібраної дитини батькам без позбавлення батьківських прав неможливе:

1. суперечність інтересам дитини;

2. наявність причин, які й надалі перешкоджають належному вихованню дитини її батьками.