До Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася Клієнтка (категорія – внутрішньо переміщені особи) для надання правової допомоги у справі про поновлення строку звернення із заявою щодо отримання державної допомоги при народженні дитини.
Центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення № 216/575/09 від 26.06.2017 заступнику начальника Маневицького бюро правової допомоги Наталії Зорі.
Після ознайомлення з матеріалами справи, Наталія Зоря склала та подала до Маневицького районного суду Волинської області позовну заяву про поновлення строку звернення за отриманням державної допомоги при народженні дитини.
Крім того, фахівець Бюро підготувала та подала разом із позовом клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв’язку із скрутним матеріальним становищем Клієнтки – матері двох малолітніх дітей.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що другу дитину вона народила у 2015 році, проживаючи у Донецькій області. Відразу виїхати на підконтрольну Україні територію не могла, оскільки донька була ще досить малою та постійно хворіла. Через проведення у Донецькій області антитерористичної операції та ведення бойових дій, не мала змоги своєчасно звернутися із заявою про отримання державної допомоги при народженні дитини. Через певний час, переїхавши до смт Маневичі Волинської області, звернулася до управління соціального захисту населення Маневицької РДА із заявою про призначення та виплату державної допомоги при народженні дитини, однак, у зв’язку із пропуском встановленого законом 12-місячного строку для такого звернення, отримала відмову.
До позовної заяви були долучені виписки із медичних карток дітей, що підтверджують часті захворювання та звернення за медичною допомогою позивачки.
У позові також вказано, що п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІ1 від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Звернуто увагу суду і на те, що позбавлення позивачки закріпленого ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» права на отримання вказаної соціальної допомоги з причин, які від неї не залежали, є необґрунтованим, оскільки допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Також не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою.
В результаті, постановою Маневицького районного суду Волинської області від 03.08.2017 строк звернення до управління соціального захисту населення Маневицької РДА із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини Клієнтці було поновлено.