Хто стикався, той знає, що задеклароване Конституцією України та закріплене у Земельному кодексі України право на безоплатне отримання земельної ділянки насправді реалізувати вкрай важко. Отримуючи на фірмових бланках за підписом повноважних осіб відмову на своє клопотання щодо виділення земельної ділянки, хтось змириться, хтось зневіриться, а хтось скористаєтсья послугами системи БПД.
Наступна історія про те, як начальник Рівненського бюро правової допомоги Ілона Куль допомогла учаснику АТО скласти позовну заяву з вимогами визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов’язати дане управління надати такий дозвіл клієнту системи БПД.
До Рівненського бюро правової допомоги звернувся учасник бойових дій – громадянин Х. та повідомив, що вирішив отримати земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Як того вимагає законодавство – звернувся з відповідною заявою до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, додав всі необхідні документи із позначенням вільної земельної ділянки, однак отримав відмову. Підставою для відмови у задоволенні заяви громадянина Х., ГУ Держгеокадастру у Рівненській області наведено посилання на лист сільської ради Здолбунівського району (де, власне, розташована земельна ділянка), в якому заперечується виділення земельної ділянки громадянину Х., оскільки він зареєстрований та проживає в м. Рівне, а на території даної сільської ради є свої учасники бойовий дій, і насамперед, такі ділянки будуть надаватись саме для них.
На підставі доводів, викладених у позовній заяві, з’ясувавши всі обставини справи, в т.ч. і позицію відповідача, які заперечували проти задоволення позову, суд встановив, що небажання сільської ради надавати вільну земельну учаснику бойових дій з мотивів його проживання в іншому населеному пункті, не ґрунтується на вимогах закону та не може бути підставою для відмови ГУ Держгеокадастру у Рівненській області у наданні дозволу громадянину Х. для розроблення проекту землеустрою.
Відтак, судом визнано дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у задоволенні заяви неправомірними.
Крім того, судом зобов’язано ГУ Держгеокадастру у Рівненській області надати громадянину Х. такий дозвіл.
Довідково
Частиною 7. Ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає питання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із нормами статті 122 ЗК України, п. 1,2 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області – саме ГУ Держгеокадастру у Рівненській області на час звернення громадянина Х. із заявою є тим уповноваженим органом, до компетенції якого входить вирішення питань про передачу у власність або користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а не певна сільська рада.
Тому така підстава для відмови як позиція сільської ради, згідно з якою висловлюється заперечення щодо виділення земельної ділянки навіть учаснику бойових дій, але мешканцю іншого населеного пункту – не відповідає вичерпному переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, наведеного в ч. 7 ст. 118 ЗК України.