назад

На Рівненщині фахівці системи БПД допомогли жінці розірвати шлюб з іноземцем

У сучасному світі багато життєвих ситуацій потребують формального вирішення та узаконення. Не є виключенням і процедура розірвання подружніх стосунків між чоловіком та дружиною. Часто трапляються ситуації, коли особи протягом тривалого часу лише формально, як кажуть “на папері”,  перебувають у шлюбі, проте жодних подружніх стосунків не підтримують. В такому разі, відсутність нормативного закріплення факту розірвання шлюбу може мати в майбутньому суттєві ризики, зокрема, фінансового (майнового) характеру для когось із подружжя. А якщо ще й має місце іноземний елемент, то справа в рази ускладнюється.

До Сарненського МЦ звернулась пані Олеся (ім’я змінено). Жінці потрібна була правова допомога для розірвання шлюбу з її чоловіком, який є громадянином Російської Федерації.

Клієнтка розповіла, що у 1981 році уклала шлюб з паном Віктором. Від шлюбу у них народилась донька (вже є повнолітньою), однак сімейне життя не склалося. Клієнтка пояснила, що на даний момент ведення між ними спільного господарства та спільне проживання остаточно припинено, оскільки її чоловік вже 30 років проживає окремо, їх не поєднує спільний побут, інтереси. Крім того, пан Віктор проживає на території Російської Федерації та є громадянином вищевказаної країни. Пані Олеся вважає, що шлюб необхідно розірвати, так як розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Крім того, клієнтка не має змоги оформити субсидію на комунальні послуги.

Здійснювати складення процесуальних документів для клієнтки наказом Сарненського місцевого центру з надання БВПД  призначено заступника начальника відділу право просвітництва та надання БПД Сарненського МЦ — Анастасію Новацьку.

Дії працівника системи БПД:

Складення позовної заяви (та її переклад) до суду, у якій міститься прохання розірвати шлюб з іноземцем.

 Результат:

Відповідач, який допитаний у судовому засіданні Корочанським районним судом Белгородської області РФ, заявлені до нього позовні вимоги визнав повністю.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 16.01.2020 року позов пані Олесі задоволено в повному обсязі – шлюб, зареєстрований у 1981 році, розірвано.

Довідково:

Відповідно до ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Частиною 3 ст.105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином (ч. 1); подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання (ч. 2); вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Статтею 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено: особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідним Законом № 240/94-ВР (240/94-ВР ) від 10.11.1994, якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий – іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.

Частиною 2 ст. 29 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідним Законом № 240/94-ВР (240/94-ВР ) від 10.11.1994 визначено: по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один із подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий – на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя.