назад

Не змогли поділити майно – звинуватила матір в домашньому насильстві

Домашнє насильство переважно вчиняють у фізичній формі, але існують також інші його види – психологічне, економічне, які за своєю природою обов’язково завдають моральної шкоди потерпілій людині. Незалежно від форми насильства, кривдник завжди має бути покараним. Та бувають ситуації, коли під час судового розгляду цієї категорії справ, особу помилково визнають кривдником.

Так трапилося і з клієнткою Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року паны Оксану визнали винною у вчиненні домашнього насильства та призначили їй штраф у розмірі 170 гривень.

Як пояснила жінка, підставою для постанови стали звинувачення її доньки, за словами якої, мати начебто нецензурно до неї висловлювалась та позбавила житла, тобто вчиняла домашнє насильство у психологічній та економічній формі, що могло завдати шкоди її здоров’ю.

Пані Оксана була переконана, що штраф на неї наклали безпідставно, тож вона вирішила його оскаржити. Для цього звернулася до Хмельницького місцевого центру з надання БВПД. Апеляційну скаргу для клієнтки підготував адвокат Петро Довгаль, який співпрацює з системою БПД. Він просив скасувати постанову та закрити провадження в справі.

У ході перегляду постанови у апеляційній інстанції з’ясувалося, що між клієнткою та її донькою існували тривалі суперечки щодо поділу спадкового майна, а саме будинку, в якому вони проживають. При цьому ініціатором таких конфліктів була саме донька.

З-поміж іншого адвокат також вказав на те, що протокол на його клієнтку склали через день після інциденту, зі слів доньки, а суд першої інстанції не повідомив жінку про час та місце розгляду справи, чим порушив її право на захист.

Відтак Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, вказавши на відсутність в діях клієнтки складу адміністративного правопорушення.

Справа № 673/692/21.

Довідково. Обов’язковим елементом об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування», є наявність наслідків, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, або ж реальна можливість завдання вказаної шкоди.

Водночас у матеріалах описаної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про завдання клієнткою місцевого центру шкоди психічному здоров’ю доньки під час словесного конфлікту між жінками.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, що встановлені законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із чч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.  Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.