назад

Невиплата пенсії внутрішньо переміщеній особі за два роки

До Вінницького місцевого центру з надання БВПД звернувся громадянин,  який належить до внутрішньо переміщених осіб, з питанням оскаржити протиправні дії ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-ПФУ), оскільки за період з 2015 по 2017 рік він як особа з інвалідністю та внутрішньо-переміщена особа не отримує пенсії. Коли він звернувся до ПФУ, то отримав письмову відповідь щодо виплати йому суми у розмірі майже 43 500 тисяч гривень лише на умовах окремого порядку, як тільки даний порядок буде затверджений Кабінетом Міністрів України. Відповідно клієнт системи безоплатної правової допомоги не погодився з такою відповіддю, оскільки норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення та не можуть регулюватись  підзаконними актами.

Для представництва його інтересів місцевим центром призначено адвоката Олександра Івасика.

Справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (за наявними матеріалами) та встановлено строк відповідачу для подачі відзиву на позов. У своєму відзиву представник відповідача зазначив, що свою позицію мотивує тим, що нараховані позивачеві кошти в сумі 40808,53 грн будуть виплачені  після прийняття відповідного порядку КМУ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365”. При цьому відповідач зазначив, що згідно з пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі – Порядок № 365), суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Однак станом на сьогодні Порядок не затверджений Кабінетом Міністрів України. Також було зазначено, що позивач пропустив строки звернення до адміністративного суду.

Суд дослідив отримані матеріали, зокрема, що позивач є внутрішньо-переміщеною особою та отримую пенсію у зв’язку з інвалідністю та за період 2 років (2015-2017 рр.) пенсію не отримував, тому і звернувся із листом до ГУ ПФУ для роз’яснення йому підстав не отримання пенсії та суми невиплати за цей період.

У результаті отримав відповідь: “постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №788 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 788) затверджено зміни, що вносяться до постанови КМУ від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (далі – Постанова № 637), відповідно до яких суми пенсій, не виплачені за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зазначив, що недоотримані кошти за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 у сумі 43496 грн будуть виплачені позивачеві після прийняття Порядку Кабінетом Міністрів України, який наразі не прийнято”

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Доводи відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України, як на підставу припинення пенсійних виплат, суд оцінює критично, оскільки порядок та умови отримання таких виплат регулюються виключно Законом № 1058-IV.

Суд зазначає, що за змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Разом із тим, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов’язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Суд зауважує, що пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає “нарахованою” в момент призначення пенсії і залишається такою (“нарахованою”) до її чергової зміни.Обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачеві за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 пенсії в сумі 43 496 грн та наявності підстав для зобов’язання відповідача здійснити виплату позивачеві невиплаченої пенсії.

Справа № 120/5381/21-а