назад

22 квітня на запрошення ведучої Тетяни Герман гостею студії прямоефірної передачі «Про це говорять» на Українському радіо.Херсон стала заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.

14.04.2021 вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021. У зв’язку з цим Олена Іпатенко разом з ведучою Тетяною Герман обговорили ряд важливих питань, що стосуються діяльності колекторів в Україні:

  • Які новели вищевказаного нормативно-правового акту?
  • Хто може бути колекторами?
  • Які вимоги до діяльності кредиторів та колекторів, які правила їх роботи?
  • Хто контролює діяльність колекторів?
  • Що таке порука?

Крім того, Олена Вікторівна надала вичерпні відповіді на запитання, які надходили протягом передачі від радіослухачів, адже дана тема є актуальною для мешканців Херсонщини, які нерідко стикаються з погрозами і тиском колекторів, навіть щодо боргів, яких насправді вони не мають.

Довідково

14.04.2021 вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021.

Законом зокрема визначено поняття «колекторська компанія», запроваджено реєстр колекторських компаній, встановлено вимоги щодо взаємодії кредиторів та колекторів із споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки).

 Хто може бути колектором?

 Колекторська компанія – це  юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Як визначити законність роботи колекторів?

Заявник набуває статусу колекторської компанії та право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості з дня включення відомостей про нього до реєстру колекторських компаній.

Юридичній особі, не включеній до реєстру колекторських компаній, забороняється здійснювати врегулювання простроченої заборгованості, за винятком кредитодавців та нових кредиторів, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості, право вимоги за якою належить таким особам.

Реєстр колекторських компаній – система одержання, накопичення, зберігання, використання та поширення інформації (даних) про колекторські компанії.

Національний банк України (далі – НБУ) у встановленому ним порядку веде реєстр колекторських компаній, забезпечує вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з реєстру колекторських компаній у мережі Інтернет, на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ, з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації з реєстру.

Які діятимуть правила поведінки для колекторів та кредиторів?

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію про право кредитодавця та/або нового кредитора залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію.

Попередження про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію обов’язково має включати інформацію:

  • про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки);
  • про право споживача на звернення до НБУщодо недотримання зазначених вимог кредитодавцем та/або новим кредитором, та/або колекторською компанією;
  • про право споживача на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості;
  • інформацію про кримінальну відповідальність, передбаченустаттею 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб.

Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язаний протягом 10 робочих днів повідомити про це споживача.

Під час першої взаємодії із споживачем у рамках врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані повідомити:

  1. повне найменування кредитора (у разі якщо взаємодію здійснює новий кредитор або колекторська компанія), своє повне найменування, номер телефону для здійснення зв’язку та адресу (електронну або поштову) для листування;
  2. відомості про особу, яка здійснює взаємодію із споживачем, або зазначення про використання для взаємодії програмного забезпечення або технології, якщо взаємодія здійснюється без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора чи колекторської компанії;
  3. правову підставу взаємодії;
  4. розмір простроченої заборгованості, неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит або відповідно до закону.

Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані здійснювати фіксування кожної безпосередньої взаємодії із споживачем за допомогою відео- та/або звукозаписувального технічного засобу та обов’язково попередити про це споживача, а також зберігати всі носії інформації, на яких зафіксовано взаємодію із споживачем, протягом трьох років після такої взаємодії.

Крім того, колекторам забороняється: з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачами  та іншими особами, визначеними законом, у період з 20.00 до 09.00, а також у вихідні, святкові і неробочі дні; здійснювати дії по відношенню до споживача, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію, а також використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії; вводити споживача в оману; приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу, адресу або адресу електронної пошти, з якої надсилається повідомлення, про відправника поштового або електронного повідомлення; взаємодіяти зі споживачем більше двох разів на добу; використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону протягом більше 30 хвилин на добу;  використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень; повідомляти третім особам (крім осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію) про заборгованість споживача та взаємодіяти з ними та вчиняти інші протиправні дії.

Що робити, коли колектори набридають дзвінками?

Згідно із вищевказаним Законом взагалі забороняється спілкуватися зі споживачем понад 30 хвилин на добу, використовувати автодозвон, заборонено телефонувати з прихованих номерів телефонів. Якщо людина вважає, що колектор порушує його право, то така людина відповідно до статі 55 Конституції України має право звернутися до суду. Якщо людині погрожують, тиснуть, коли псують майно, коли поширюють неправдиву інформацію, то тут треба не гаяти час, одразу звернутися до поліції, адже такі дії містять ознаки злочину. Але при цьому завжди наголошую, тим хто звертається за допомогою: якщо ви маєте борг, це не звільняє вас від його сплати, але це і не дає права знущатися над вами і чинити протиправні дії. Телефоном людина взагалі може не спілкуватися з такими особами, це – її право. Якщо колекторська компанія працює за Законом, у неї є багато інших способів сповістити боржника про борг і його сплату.

Що таке порука і у яких випадках людина може стати поручителем?

Дуже багато ситуацій, зокрема, і на Херсонщині, коли людей беруть поручителями, а ті і не знають про це. Зазначу, що, по-перше, до того, як стати поручителем, треба укласти відповідний договір між кредитором і поручителем. У договорі поруки прописані зобов’язання, яких дотримується поручитель і обов’язково його підпис, тоді людина є поручителем, а якщо хтось когось вказав без підстав, то навіть можна і не говорити з особою, яка каже, що вас вказали поручителем. Якщо поручитель є «законним» і він віддав борг того, за кого поручився, він має право вимоги цього боргу від боржника.